Московитські ублюдки просто зносять кабами та реактивною артилерією прифронтові міста і села на Донбасі.

Абсолютно рандомний вогонь по житловій забудові, без жодної військової логіки.

Цивільні, не зайняті в критичній інфраструктурі та обороні, вам не потрібно знаходитися в 10-15 кілометровій зоні від ЛБЗ.

Забирайте дітей.

Захисники русского язика і РПЦ!

Вам ок, що путін вас захищає?

Правда «захищає», кидаючи бомби на ваші ж голови, але це ж так по-русскі. «Загадочная русская душа».

Може час про щось задуматись нарешті? Чи залишимо війну у спадок наступним поколінням?

Вимоги московитів, за даними Reuters:

- відведення українських військ з Донеччини та Луганщини;

- замороження лінії фронту на півдні;

- визнання Криму російським;

- відмова України від вступу до НАТО в обмін на «гарантії безпеки»;

- надання офіційного статусу російській мові та РПЦ;

- часткове зняття санкцій з РФ.


Висновок:

русскій ваєнний корабль, іді на хуй

Дякую Богу, що я українець!

Українцем бути складно, доводиться битися за право ним бути.

Але точно не доведеться стелити червону доріжку цьому шматку лайна.

New York Times стверджує, що путін на перемовинах вимагав офіційного статусу для російської мови та російської церкви в Україні.

Як неочікувано.

Мова ж не має значення, а церква називається УПЦ, тому вона українська, а не російська. Так же ж?

Але щось путін по-іншому вважає.

«Письмова обіцянка» — це дуже сильний результат перемовин, нічого не скажеш.

Цирк

Висновок по «перемовинах».

Старий світ зламався.

Нема більше ніяких «дорослих» у світовій політиці.

Найдоросліші у кімнаті — це ми.

Кілька днів тому у Варшаві тисячі молодих людей з українським паспортом гуляли на концерті якогось російськомовного репера. Кілька з них навіть вирішили підняти червоно-чорний прапор. Хлопчики напевно не усвідомлюють, що це за прапор, що він символізує і до чого забовʼязує. І що піднявши його — ти декларуєш речі, за які маєш бути готовий заплатити життям. Або не сміши гусей і не ганьбися, а далі слухай русскій реп у Варшаві.

В той же час у Польщі хочуть ввести кримінальну відповідальність за український націоналізм («бандерівські прояви»).

А через кілька днів на Добропільсько-Покровському напрямку в бою гине молодий поляк. Боєць батальйону «Свобода». Який поряд з українськими побратимами зупиняв прорив противника на цьому напрямку.

Я не знаю, який тут можна зробити висновок. Окрім одного.

Битва триває. Робимо все, що можемо.

Попереду складні дні.

Напередодні «перемовин» ворог як скажений звір атакує фронт, тил, але головне — нашу свідомість.

«Мужність — це тримати розум непохитним серед бурі» — Марк Аврелій.

Шановне панство!

Батальйон «Свобода» на Покровському напрямку.

Уся логістика (доставка води, їжі, боєприпасів, медикаментів і т.д.) першого краю здійснюється дронами.

Щоб пляшка води чи консерва тушонки не розбилася при скиданні з дрона — її треба відповідно упакувати. Інакше воїну не буде чого пити та їсти.

Для цього КОЖНОГО ДНЯ потрібно ДУЖЕ БАГАТО пакувального та іншого витратного матеріалу, а саме:

Вспінений поліетилен 5мм
Пухирчастий поліетилен
Скотч
Будівельні мішки зелені
Стяжки пластикові
Канцелярські ножі

Хто може допомогти з цими матеріалами — пишіть і дзвоніть на номер +380 (67) 322 28 29

Або можна закинути на цільовий збір на банку:

Пакувальні матеріали

Збір на пакувальні матеріали для повітряної логістики батальйону «Свобода»

🎯Ціль: 150 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/4LPjJt6Svs

💳Номер картки банки
4441 1111 2732 9138

Будемо вдячні за будь-яку допомогу!

«Будьте прикладом для своїх підлеглих — на службі та в приватному житті.

Ніколи не жалійте себе. І нехай війська бачать, що ви витривалі при втомі та випробуваннях.

Тактовність і вихованість командира навчить підлеглих чинити, як він.

Ваші накази не повинні бути надто різкими чи жорстокими, тому що це вказує на ваші приховані слабкості».

Генерал-фельдмаршал Ервін Роммель

31 загиблий від московитського обстрілу Києва.

Серед них 5 дітей.

Не знаю, чи зможу я колись прийняти мораль іншу, ніж «око за око».

Конвертуймо свою лють у дієву помсту.

Сьогодні день народження у командира батальйону «Свобода» Петра Кузика.

Але перш за все — у чудового друга і справжнього побратима.

Друже, скільки всього пройдено! І скільки ще всього попереду!

Є що згадати, не все можна розказати) принаймні поки що)

Майдани, революції, політика велика, вулична і всяка, і головне — Війна — і ти завжди у гущі подій, завжди в перших рядах, завжди робиш саме те, що необхідно зробити, як би це складно не було.

Вітайте Петра Кузика, він заслужив!

Навіть не знаю, чи добре, що відновили трансляції з ВР.

Воно ніби і правильно. Прозорість, відкритість і так далі.

Але щоб не сталося так, що фокус уваги остаточно зміститься з фронту на цю фуфлигу.

Тикання факів і тролінг одне одного під час виступів — це дуже цікаво, звичайно.

Але у нас кульмінація битв за Покровськ, Констаху і Сіверськ. І це тільки Донбас.

Гаврилюк Михайло Анатолійович «Музикант»

07.12.1989 — 23.07.2024

Захищаючи рідну землю, у бою на Східному фронті смертю Героя поліг боєць батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж», Михайло Гаврилюк.

Михайло був одним з кращих бійців батальйону. Відважний воїн, чудовий побратим, людина з великим серцем. Завжди готовий виконати найважче завдання, піти на ризик, прикрити друзів.

Побратими згадують: «Музикант запам’ятався усім своїм позитивом, енергією, творчим підходом до усього, за що брався. Мав чудове почуття гумору, зберігав його навіть в критично складних ситуаціях. До боротьби підходив з азартом, був дуже хоробрим воїном. Мав великий авторитет серед усіх, хто його знав. Будемо пам’ятати завжди!»

Прощання з Михайлом Гаврилюком відбудеться 30липня об 11:00 в місті Житомирі.

Картка для фінансової підтримки родини Героя 5304 0999 9967 6863 (Анатолій Миколайович, батько).

Вічна Слава Герою!

В строю!