Ось як бачить ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ аналітичний центр Advanter Group.

(з матеріалу викладеного на сайті ЕП)

Оскільки зростання рахується рік до року - важливо розуміти, що падіння економіки у 2022 році на 28,8% буде відновлюватися (повертатися до обсягів 2021 року) протягом десятка років😒

І, звісно, зверніть увагу на прогнозні показники стосовно зростання економіки від Уряду -для порівняння ⬆️

ℹ️Уряд схвалив Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2026—2028 роки (Постанова КМУ від 06 серпня 2025 р. № 946) та визначив основні прогнозні макропоказники у двох сценаріях.

На деяких зупинюсь❗️

1. ВВП (РОЗМІР ЕКОНОМІКИ) зростатиме:

🔹 Сценарій І
- на 4,5% у 2026 році,
- на 5% у 2027-му
- та 5,7% у 2028-му роках;

🔹Сценарій ІІ
- на 2,4% у 2026 році,
- на 4,7% у 2027-му
- та 4,5% у 2028-му роках;

2. Інфляція (ПРИРІСТ ЦІН) буде знижуватись (грудень до грудня) :

🔹Сценарій І
2026 р. - 8,6%,
2027 р. - 5,9%,
2028 р. - 5,3%;

🔹Сценарій ІІ
2026р. - 10,4%,
2027 р. - 9,7%,
2028 р. - 8,3%;

3. Середньомісячна ЗАРОБІТНА ПЛАТА працівників (брутто) номінальна зростатиме:

🔹Сценарій І

2026 р. - 30 240 грн,
2027р. - 35 268 грн,
2028 р. - 39 758 грн.

🔹Сценарій ІІ

2026 р. - 30 032 грн,
2027р. - 34 808 грн,
2028 р. - 39 436 грн.

Це показники прогнозу, на основі яких буде формуватись бюджет краіни (а це надходження до Державного бюджету України і соціальне забезпечення громадян) 🤔

В Україні зростає кількість людей, які ВИРІШУЮТЬ ОГОЛОСИТИ СЕБЕ БАНКРУТАМИ🤷‍♀️
 
Таке повідомляє Опендатабот.
 
Так, понад 2,9 тисячі українців стали банкрутами за останні 5 років в Україні за даними Верховного суду.
 
577 українців вже подали заяви про банкрутство за перші 6 місяців 2025 року і це більше на 33%порівняно до того ж періоду у 2024.
 
У середньому цьогоріч щодня відкривають по 3 нові справи щодо банкрутства.
 
Хоча й процедура банкрутства офіційно з’явилась ще у 2019 році, активно користуватись нею українці почали лише з 2021.

52% справ з 2021 року стосуються чоловіків, а 48% — жінок.
 
Найбільше справ про банкрутство у 2025 році відкрили в Києві — 128.

На другому місці Київська область з 83 справами, наслідує Львів, де подано 73 заяви.

Вітаючи сьогодні 🏗будівельників з професійним святом, варто звернути увагу на повідомлення  finance.ua з посиланням на ЛУН  та дані Держстату⬇️

У першому кварталі 2025 року в Україні розпочалося будівництво 22 698 нових квартир (1,4 млн кв. м.).

Це на 35% квартир більше, ніж за той же період торік.
 
Лідери за темпами будівництва:
🔶 Київська область — 9 292 квартири загальною площею 594,6 тис. кв. м;
🔶Львівська область - 3 067 квартир на 247,9 тис. кв. м.
🔶 м. Київ - 1 711 нових квартир на 145,3 тис. кв. м.
 
Отже:
❗️столиця поступилась Київській області у кількості будівництва нових квартир (доречі, про таку ж ситуацію у 2024 році я писала).

 Варто нагадати про те, що на будмайданчиках спостерігається брак робочого персоналу через мобілізацію та відтік людей за кордон.

Та вартість житла в більшості українських міст продовжує зростати.

Ознайомилась з підсумкам роботи Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів за шість місяців 2025 року, стало сумно.
 
За цей період Держаудитслужба забезпечила:

📌відшкодування та поновлення державних ресурсів на суму майже ‼️1 млрд 300 млн грн;

📌за результатами моніторингів процедур закупівель упередила (шляхом відміни замовниками торгів, розірвання договорів або зменшення ціни договору) витрат бюджетних коштів на загальну суму майже ‼️12 млрд 600 млн грн;

📌до правоохоронних органів передано 557 матеріалів, за результатами розгляду яких розпочати 175 досудових розслідувань;

📌вручено 408 письмових повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; 

📌притягнуто до адміністративної відповідальності 821 посадову особу, а сума накладених адмінстягнень становить понад 1,9 млн грн.
 
Згадуються слова Прем’єр-міністерки України в інтерв’ю Bloomberg, де вона зазначила, що в українському суспільстві проблему корупції "перебільшують"😕

Протягом січня-липня 2025 року в Україну
🔻 імпортували товарів на суму $45,9 млрд, а
🔺 експортували – на $23,2 млрд. 
 
Країни, з яких найбільше ІМПОРТУВАЛИ товарів до України:
🇨🇳 Китай — $9,9 млрд,
🇵🇱Польща — $4,4 млрд,
🇩🇪 Німеччина — $3,7 млрд.

ЕКСПОРТУВАЛИ з України найбільше до:
🇵🇱 Польщі — на $2,9 млрд,
🇹🇷Туреччини — на $1,9 млрд,
🇮🇹 Італії — на $1,3 млрд.
 
У загальних обсягах ввезених у січні-липні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів: 
☑️машини, устаткування та транспорт — $18 млрд;
☑️продукція хімічної промисловості — $7,3 млрд;
☑️ паливно-енергетичні  — $5,9 млрд.
 
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: 
✅ продовольчі товари — $13 млрд,  
✅ метали та вироби з них — $2,6 млрд,
✅ машини, устаткування та транспорт — $2,2 млрд.
 
Отже, торгівельний баланс за 7 місяців - МІНУС 22,7 МІЛЬЯРДІВ ДОЛАРІВ США👀
Пропоную ще раз уважно проаналізувати міжнародні резерви (стан, рух, політику НБУ і т.д.)☝️

У липні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на 101,5 млн дол. США.

Поточний обсяг міжнародних резервів ЗАБЕЗПЕЧУЄ ФІНАНСУВАННЯ до 5ти місяців майбутнього імпорту😏

Отже, станом на 1 серпня ситуація щодо міжнародних резервах виглядає не дуже оптимістично, особливо до минулого місяця.
 
4/4

Водночас на валютні рахунки уряду в НБУ 📥надійшло 2 млрд 122,1 млн. дол. США, у тому числі:
 
📍 1 млрд 171 млн. дол. США – від Євросоюзу у межах ініціативи країн G7 (ERA);

📍513,2 млн. дол. США – від МВФ у межах програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF);

📍 414,0 млн. дол. США – від розміщення ОВДП;

📍23,9 млн. дол. США – через рахунки Світового банку.
 
 
3/4

Так, ✂️чистий продаж валюти НБУ у липні становив 3 млрд 457 млн дол. США.
 
За ✂️обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті В ЛИПНІ ВИПЛАЧЕНО 793,0 млн. дол. США, у тому числі:
 
📌638,5 млн. дол. США – обслуговування та погашення ОВДП;

📌85,1 млн. дол. США – обслуговування  ОЗДП;

📌 61,2 млн. дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;

📌7,1 млн. дол. США – обслуговування боргу перед ЄС;

📌 1,1 млн. дол. США – сплата іншим кредиторам.
 
Крім того, Україна сплатила МВФ 2,6 млн дол. США.

2/4

НБУ ℹ️, що міжнародні резерви станом на 1 серпня 2025 року, за попередніми даними, становили 43 млрд дол. США.
 
У липні вони зменшилися на 4,5%.
 
Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті.
 
Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних ОВДП.
 
1/4

Згідно отриманої інформації від ДПС на мої депутатські звернення:
 
❗️ кількість платників, які були визнані ризиковими протягом першого півріччя 2025 року, зменшилась майже у два рази до відповідного періоду 2024 року;

❗️ кількість платників, яким БУЛИ ЗАРЕЄСТРОВАНІ ПН/РК за рішеннями судів, зменшилась на 8%;

❗️кількість платників, які БУЛИ ВИКЛЮЧЕНІ з переліку ризикових за рішенням судів, зменшилась на 21%.
 
Отже поки бачимо, що ДПС лише  

удосконалила МЕХАНІЗМ ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ про виконання органами ДПС рішень судів, винесених на користь платників податків»

При цьому , як зазначила РП у звіті, що за подання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг за майновими і немайновими спорами органами ДПС протягом 2021–2023 років та І півріччя 2024 року сплачено 0,8 млрд грн судового збору.
 
Про якість судових справ ДПС писала нещодавно.
 
3/3

Для усунення виявлених недоліків РП надала 10 рекомендацій,  з яких ДПС станом на липень 2025 року виконала 7, зокрема:
 
✅ оновила Довідник кодів 😕податкової інформації, що стала підставою для включення  платника до переліку ризикових;

✅ удосконалила механізм 😳вирішення питань про виконання органами ДПС рішень судів, винесених на користь платників податків, щодо реєстрації ПН/РК.
 
Що маємо наразі?
 
2/3

Рахункова палата повідомляє, що  аудитом ефективності «Оскарження рішень ДПС: вплив на економічну активність платників податків» (звіт РП затверджений 22.10.2024) було в становлено, що:
 
🔴впродовж 2021–2023 років та І півріччя 2024 року було задоволено на користь платників податків в судовому порядку 75% рішень(127,5 млрд гривень);
 
🔴ДПС було зупинено реєстрацію близько 8 млн ПН/РК на суму ПДВ 144 млрд грн, 23,4 % з них – за критерієм ризиковості платника ПДВ на основі‼️ наявної у ДПС податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення таким платником господарської операції.
 
За висновком аудиторів, ‼️зазначений критерій ризиковості є надто загальним та надає дискреційні повноваження комісіям регіонального рівня, які приймають відповідні рішення.

Відтак частина рішень про зупинення реєстрації ПН/РК були скасовані судами через недостатню обґрунтованість.

1/3

1 серпня 2025 року ЗАВЕРШИВСЯ перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил застосування РРО/ПРРО.
 
У 2023 році, після поновлення права контролюючих органів на повноцінне застосування штрафних санкцій, БУВ тимчасово зменшений їх розмір до 25 % і 50 % для адаптації бізнесу до нових умов.

Ці пом’якшення втратили чинність і штрафи за незастосування РРО та невидачу чеків знову стягуватимуться у повному обсязі:

📌100 % – вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні;

📌150 % – вартості при кожному наступному порушенні.
 
ДПС закликає підприємців суворо дотримуватися вимог при здійсненні розрахункових операцій у торгівлі, громадському харчуванні та сфері послуг.

Зокрема, слід👉:

❗️використовувати лише зареєстровані РРО, ПРРО або розрахункові книжки;

❗️здійснювати розрахунки на повну суму вартості товару чи послуги;

❗️надавати покупцям фіскальні чеки — у паперовому або електронному вигляді.

Цікаво, як ДПС буде застосовувати новий мораторій на фактичні перевірки?
 

Отже у червні  до минулого місяця:
 
кількість платників, яким були заблоковані ПН/РК - зменшилась на 3%;

🔵кількість заблокованих ПН/РК - зменшилась на 18%;

🔵заблокована сума ПДВ в ПН/РК - зменшилась  на 5%;

🔵перелік ризикових платників скоротився - на 1367 платників.
 
Динаміка наче і позитивна до минулого місяця проте заблокована сума ПДВ ПОСТІЙНО залишається значною.
 
Так, за шість місяців поточного року ДПС заблокувала 19,150 млрд грн, а потім розблокувала 17,439 млрд грн або 91% від всієї заблокованої суми ПДВ.
 
Тобто ККД такого СМКОР – 9%!!!
 
Нагадаю також, що в щомісячному опитуванні від Інституту економічних досліджень щодо перешкод у веденні бізнесу платники вказали на зростання такої перешкоди як 🤔«Блокування податкових накладних»  з 4% до 10% у червні 2025 року.
 
4/4

Ризикові платники ПДВ
 
Станом  на 01.07.2025 у Переліку ризикових перебуває 13 248 платників, що становить  8,6% до всіх платників, які реєстрували ПН/РК у червні.  
 
Перелік  ризикових платників скоротився у червні ще на 1 367 платників, а з 01.01.2025 року - на 14,6тис.
 
Зауважу, що протягом 2025 року Перелік ризикових платників постійно зменшується і станом на 01.07.2025 кількість ризикових платників з 2020 року становить найменшу кількість – 13,2 тис. платників.
 
Всього БУЛО ВИКЛЮЧЕНО з Переліку ризикових 1813 (+665 до минулого місяця) платників, зокрема:
👉За рішенням комісій – 1777 платника;
👉За рішенням суду – 31;
✍️ Автоматично (як контрагента платника, з якого знято ризиковість) - 5😳
 
Ризиковими були визнані 447 платників (-131 доминулого місяця).
 
Оскаржили  рішення про ризиковість в адміністративному порядку  16 ❗️платників, з яких 4 були виключені з Переліку ризикових , а 12 – залишились ризиковими 😳.
 
3/4

Щодо блокування ПН/РК
 
У червні кількість  платників, яким були заблоковані ПН/РК, становить 18,6 тис платників або 12% до тих, хто подавав на реєстрацію ПН/РК, при цьому до минулого місяця зменшились:

✅ кількість платників - на 3%;

✅ кількість заблокованих ПН/РК - на 18%;

✅заблокована сума ПДВ - на 5%.
 
У червні 14,7 тис. платників❗️ (-8% до минулого місяця) ПОДАЛИ ПОЯСНЕННЯ І ДОКУМЕНТИ на розблокування 83,5 тис. ПН/РК (-13% до минулого місяця) на суму майже 2,7 млрд грн ❗️(сума зменшилась на 10%).
 
Всього у ЧЕРВНІ і було РОЗБЛОКОВАНО комісіями ДПС та за рішеннями судів раніше заблоковані майже 😕80,4 тис. ПН/РК (-12% до минулого місяця) на суму ПДВ 2,6 млрд грн❗️ для 14,3 тис.❗️платників (-5% до  минулого місяця).
 
2/4

На своє депутатське звернення отримала інформацію з ДПС щодо окремих питань роботи СМКОР у червні 2025р.
 
У червні кількість платників ПДВ в Україні збільшилась на 160 і станом на 01.07.2025 становить 247,9 тис. платників, проте ще залишається МЕНШОЮ , ніж на початок 2025 року.
 
154 тис. платників (62% від загальної кількості) подали ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, при цьому кількість платників - на рівні минулого місяця(травень 2025), а кількість ПН/РК та сума ПДВ у ПН/РК – зменшились на 5% і 4% відповідно.
 
1/4

250 тисяч громадян, що перетнули кордон цьогоріч, не повернулись назад до України, тобто з січня по червень:
 
• 7,17 млн громадян виїхали з України;
• 6,92 млн громадян повернулись.
 
Таке повідомляє Опендатабот.
 
Втім, це у 1,6 раза менше, ніж за аналогічний період торік: тоді різниця складала 404 тисячі.
 
У середньому, щомісяця українці перетинають кордон 2,35 млн разів. Найменше — у лютому (1,78 млн), найбільше — у червні (3,13 млн).
 
Червень, липень та серпень традиційно є піковими місяцями: саме на цей період припадає третина всіх річних перетинів кордону.
 
Загалом від початку повномасштабної війни ℹ️ виїхало та не повернулось понад 3 мільйони громадян.

Але ж ‼️за даними Eurostat станом на 31 травня 2025 року 4,28 мільйонів громадян України, які вимушено покинули  свою країну через російську агресію, мали  тимчасовий захист в ЄС. 
 
То виходить 🧐як мінімум 1,28 млн українців потрапили в країни ЄС або раніше початку повномасштабної війни, або не через державні кордони України?

НБУ повідомляє, що за перше півріччя 2025 року ОБСЯГИ КАСОВИХ ОБОРОТІВ ЗРОСЛИ
 
Так, обсяг надходжень готівки до кас банків ЗА ПЕРШЕ ПІВРІЧЧЯ 2025 р. на 9,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
 
Видача готівки з кас банків також збільшилася на 9,7%.
 
Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків були (% від загального обсягу надходжень):
 
▪️торговельна виручка (31,3% від загального обсягу надходжень);
▪️операції клієнтів з використанням платіжних карток (23,4%);
▪️надходження від продажу іноземної валюти (16,3%);
▪️виручка від усіх видів послуг (13,6%).
 
Найбільші обсяги готівки з кас у першому півріччі 2025 року банки традиційно видавали (% від загального обсягу видатків):
 
▪️за операціями клієнтів із використанням платіжних карток (85% від загального обсягу видатків);
▪️для придбання іноземної валюти в клієнтів (5,2%);
▪️для підкріплення операторів поштового зв’язку (3,4%).
 
На збільшення обсягів видач готівкової гривні з кас банків вплинули, зокрема, ризики, пов’язані з поглибленням невизначеності щодо тривалості війни на тлі посилення інтенсивності повітряних атак, що спонукало громадян сформувати певний запас готівки.

Поки Верховна Рада розглядає законопроект змін до головного фінансового документу країни задля забезпечення сектору безпеки і оборони, вже «новий» Уряд виділяє 2 млрд. 198 млн … на розвиток доріг!

Відповідно до Дежбюджету 2025 року майже усі ці кошти мали піти на виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

А тепер перенаправлені Урядом на програму “Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування” (видатки розвитку).

Невже борги зникли і вже немає потреби їх сплачувати? І якщо вже платити не треба, то чому ці кошти не направити на оборону?

‼️Для влади дороги…звісно, важливіші були, є і будуть. Та чомусь на ці питання у нас не звертають уваги жодні контролюючі/правоохоронні/антикорупційні органи.

Серед поточних фінансових продуктів МСБ найбільше використовує кредитування – 54% та гранти - 32%.

Інші фінансові інструменти використовуються значно рідше. 

Найпопулярнішими кредитними програмами, що використовують підприємці є:

🔵кредит на поповнення обігових коштів - 25%;

🔵кредитна програма «5-7-9%» - 21%;

🔵овердрафт без застави - 17%;

🔵кредитний ліміт на корпоративну картку - 16%;

🔵кредит на придбання обладнання - 7%;

🔵фінансування в рамках програми з ЄБРР, ЄІБ і тд. - 6%;

🔵кредит на придбання автотранспорту - 4%.

Пори оптимізм Нацбанку банківське кредитування для підприємців залишається малодоступним.

Насамперед, через  високі відсоткові ставки та вимоги застави.

Залишається гострою необхідністю кредитування тих, хто веде діяльність на прифронтових територіях.

3/3

Серед опитаних ❗не потребують додаткових ресурсів лише 9% .

59% респондентів зацікавлені у довгостроковому фінансуванні вже зараз🔴 (для придбання обладнання, транспорту чи інших інвестиційних цілей, тощо),

а 40% потребують короткострокових коштів, таких як овердрафт або кредитний ліміт⏺ (для забезпечення поточної діяльності).

Про необхідність після завершення війни додаткового довгострокового фінансування заявляють 19%, а короткострокового - 5%.

Попри потреби у зовнішньому фінансуванні,

🗄38% - взагалі не залучає зовнішні кошти;

🔵18% – залучають до $10 тисяч;

🔵26% - залучають $10–50 тисяч на рік;

🔵6% - залучають понад $100 тисяч

Очевидно ж, що потреби не є значними, а отже потрібен інший підхід щодо вимог до позичальників 🤔🤭

2/3

Більшість МСБ вважає фінансування з боку банків ⛔недоступним!

За даними опитування «Доступ МСБ до фінансування», проведеного UKRSIBBANK BNP Paribas Group спільно з Європейською Бізнес Асоціацією, представники МСБ вважають фінансування з боку банків:

❌повністю недоступним – 14%;
❌важкодоступним - 38%;
❌частково доступним – 24%;
🔵доступним з великою кількістю пропозицій – 6%;
🔵не змогли відповісти – 18%.

Основними причинами обмеженого доступу до фінансування з боку банків є:

📍високі відсоткові ставки -  67%;
📍вимога застави- 43% ;
📍ускладнені
процедури оформлення – 31%.
📍відсутність необхідних фінансових продуктів – 26%;
📍слабка кредитна історія - 16%;
📍недостатні обсяги фінансових продуктів -15%;
📍недостатня обізнаність -13%.

Серед поширених обмежень– відмова у фінансуванні підприємцям старшого віку, а також тим, хто веде діяльність на прифронтових територіях.

Скільки пишу про це, кожного разу акцентую , що навіть програма «5-7-9» для МСБ не дає можливостей!
Може зверне увагу наразі Премʼєр -міністерка, адже обіцяла провести аудит всіх програм!
1/3

У неопалювальний період (з квітня по вересень) рівень оплат традиційно перевищує 100% завдяки погашенню боргів, накопичених узимку.

За травень 2025 року найвищі показники оплати зафіксовано в західних регіонах:
🔺Закарпатська область — 133,2%;
🔺Чернівецька — 128,8%;
🔺Львівська — 120,5%.
 
Найгірша ситуація у Херсонській області: лише 44,1% сплати за травень.
Під час опалювального сезону мешканці регіону в окремі місяці сплачували менше третини нарахованих сум.
 
У Донецькій області, яка також постійно потерпає від обстрілів, рівень оплати за травень 55,9%.
 
В інших 19 регіонах показники оплат за травень становили від 89% до 120%.
 
Раніше голова Спілки споживачів комунальних послуг заявляв, що після завершення повномасштабної війни в Україні можуть підвищити тарифи на комунальні послуги.

МВФ у своєму меморандумі наголошує на необхідності підняття «комуналки» до ринкової вартості.

Зі свого боку Нацбанк припускає подальше поступове коригування тарифів на комунальні послуги у наступні роки, однак терміни їхнього перегляду є сферою невизначеності та ризиком для прогнозу інфляції.
 
2/2

На початок літа 2025 року БОРГ українських побутових СПОЖИВАЧІВ за тепло та гарячу воду сягнув 33,9 млрд грн.
Це на 2,2 млрд грн, або 6,9% більше, ніж торік.

Таке повідомляє finance.ua з посиланням на DiXiGroup  та  Energy Map.

На Харківщину, Київ і Дніпропетровщину припадає 60,6% усієї заборгованості:
🔹 Харківська область — 8,9 млрд грн;
🔹Київ — 6,9 млрд грн;
🔹Дніпропетровська область — 4,7 млрд грн.
 
Саме ці регіони показали НАЙБІЛЬШЕ ЗРОСТАННЯ боргу за рік:
🔺Дніпропетровщина додала 1 млрд грн,
🔺Харківщина — 0,4 млрд грн,
🔺Київ — 0,3 млрд грн.
 
Разом зростання боргу цих регіонів становить 1,7 млрд грн, або понад 76% від загального приросту заборгованості в Україні.

Найнижчий борг у Закарпатській області: лише 0,8 млн грн. Це пов’язано з майже повною відсутністю централізованого опалення та гарячої води в регіоні.
 
1/2

 
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій опублікував липневий Місячний економічний моніторинг України.
 
Отже за оцінкою ІЕД:
 
• Реальний ВВП зріс на 1,6% до попереднього року (дпр) в другому кварталі 2025 року. Тому темпи зростання реального ВВП у 2025 році будуть ближчими до 2%.
 
• У червні експорт електроенергії зріс у 2,5 рази дпм – до 237 тис. МВт-год.
 
• Закачування газу до ПСГ становило 1,35 млрд м³ (+23% дпм), запаси сягнули 8,16 млрд м³, відставання від минулого року скоротилось до 18,5%.
 
• Обсяг перевезень через морський коридор сягнув 130 млн т, з них 81 млн т — аграрна продукція.
 
• У першому півріччі залізницею перевезено 14,7 млн т зерна, що на 32% менше дпр.
 
• Експорт зернових стрімко знизився через вичерпання запасів врожаю попередніх років. Водночас імпорт різко зріс.
 
• Фіскальний розрив залишається не покритим у 2026 році, тоді як Україна вже погіршує виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами.
 
• У червні інфляція у річному виразі сповільнилась вперше за 12 місяців, але залишилась високою. Вона становила 14,3% дпр.
 
• На кінець червня міжнародні резерви НБУ склали 45,1 млрд дол. порівняно з 44,5 млрд дол. у травні.

Варто зафіксувати, бо очевидний період турбулентності

Нова голова уряду на своєму ТГ-каналі заявила, що уряд затвердив план реалізації рішення РНБО про мораторій на безпідставні перевірки та втручання у роботу бізнесу.

👉Тож з 24 липня податкова й митниця обмежать перевірки для підприємств із низьким ризиком (😉, такого визначення поки не було, Н.Ю.)

Виняток — високоризикові галузі, як-от обіг підакцизних товарів, де необхідний контроль.

👉Протягом місяця Держрегуляторна служба та міністерства подадуть пропозиції щодо дерегуляції та скорочення зайвих дозволів (таке періодично робиться, Н.Ю.).

👉До 21 жовтня силові органи МАЮТЬ УЗГОДИТИ дії з виявлення активів під санкціями й забезпечити їх повернення в бюджет — на потреби оборони та відновлення.

У планах — запуск цифрової системи контролю та щоквартальний перегляд ефективності рішень.

👉Також Уряд підготує зміни до КПК: відкривати нові провадження щодо бізнесу зможуть лише Генпрокурор або керівники обласного рівня.

Ось така реалізація рішення РНБО передбачається😏

Замість надмірних повноважень  – реальний ресурс на оборону⬇️

Разом з колегами з «Європейської солідарності» подали поправки до законопроекту про внесення змін до Держбюджету 2025 (законопроект 13439-3), якими передбачено:

✅Виділення Міноборони додаткових 11,79 млрд грн  на закупівлю та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання за РАХУНОК ЗМЕНШЕННЯ видатків на програми:

1️⃣розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення – на 4,2 млрд. грн;

2️⃣здійснення заходів, пов’язаних з припиненням державних унітарних підприємств – на 2,07 млрд. грн;

3️⃣Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації – на 1,75 млрд. грн;

4️⃣реалізація ПАТ "Українська фінансова житлова компанія" житлової політики – на 1,29 млрд грн;

5️⃣забезпечення інституційної спроможності органів державної влади – на 1 млрд. грн;

6️⃣Державний фонд регіонального розвитку – на 1 млрд. грн;

7️⃣виробництво та трансляція програм для державних потреб- на 0,5 млрд. грн;
 
✅🚨Збільшення до 20% частки військового ПДФО, щоавтоматично спрямовується військовим частинам.

✅🚨Виключення норми, якою нівелюється сама ідея затвердження ВРУ Держбюджету, - надання Уряду права самостійно, без внесення змін до закону про Держбюджет скорочувати видатки одних розпорядників коштів та збільшувати видатки головних розпорядників коштів, що належать до сектору безпеки і оборони;

✅🚨Виключення норми, якою вилучаються надходженняподатку на прибуток з бюджету м. Києва.
 

ExPro Electricity назвала ТОП-5 експортерів електроенергії за І півріччя 2025 року.
 
Отже до переліку 💪🏻 увійшли:

🔵ДТЕК Західенерго,
🔵Укргідроенерго,
🔵Енергоатом, 🔵Д.Трейдінг
🔵Енергетична компанія України.

Сумарно за І півріччя 2025 року було експортовано 688 тис. МВт-год електроенергії, що в 2,8 рази більше за показники аналогічного періоду 2024 року.
 
Частка державних компаній (Енергоатом, Укргідроенерго, Енергетична компанія України та Нафтогаз України) у структурі експорту склала 40%.

Загалом, експорт здійснювали 37 компаній.

ℹ️ПриватБанк інформує, що надав Групі Нафтогаз найбільший кредит з початку повномасштабної війни — 4,7 млрд грн для формування необхідних запасів газу у підземних сховищах напередодні опалювального сезону 2025/2026 років.
 
Це перший кредитний договір між компаніями і найбільше фінансування, яке держбанк надав енергетичному сектору України з початку повномасштабної війни.
 
Раніше повідомлялось, що ПриватБанк під час Ukraine Recovery Conference у Римі 11 липня 2025 р. підписав найбільшу на українському фінансовому ринку угоду з ЄБРР, що дозволить українському бізнесу отримати до 600 мільйонів євро нових кредитів.

Україна 🇺🇦 та Франція 🇫🇷 створять Фонд підтримки відновлення на 200 млн євро та підпишуть нову міжурядову угоду.

Фонд запрацює у 2026 році, а з 2027 — розпочнеться фінансування нових проєктів з відновлення.

До співфінансування залучатимуть бізнес, кошти бюджетів обох країн, громад та міжнародних донорів.
«

Французькі компанії спільно з українським бізнесом та громадами вже реалізують 19 проєктів на 200 млн євро. Новий Фонд — шанс для реалізації ще більшої кількості важливих проєктівз відновлення»,-

Олексій Соболев.

Нагадаю, що загальні потреби України на післявоєнні відновлювальні роботи за оцінкою Світового банку перевищують 500 млрд євро.
 
Раніше  агентство Blomberg з посиланням на обізнані джерела повідомляло,  що найбільша американська інвестиційна компанія BlackRock припинила пошук інвесторів для фонду відновлення України.
 
За даними Bloomberg, ℹ️Франція вже розробляє альтернативний план, який передбачає створення нового фонду, який має замінити ініціативу BlackRock.

Однак ефективність цього плану без участі США залишається під сумнівом.

Проте сьогодні доходи громадян, отримані від ЗДАЧІ В ОРЕНДУ житлової нерухомості оподатковуються 18% ПДФО та 5% військового збору – разом 23%.
 
Саме тому понад 90 відсотків ринку оренди житла знаходиться в тіні.
 
В цей же час понад 56 тисяч ФОП (за даними ДПС) здають майно в оренду і сплачують до 5% єдиного податку з таких доходів.
 
Протягом 5 років я постійно подаю поправки до Податкового кодексу для зменшення ставки ПДФО з доходів від оренди житла до 5% – але податковий комітет та Мінфін завжди були ПРОТИ.
 
То може оновлений уряд нарешті прорахує всі вади такого суперечливого оподаткування доходів громадян від здачі в оренду житлової нерухомості та ініціює зміни в податкове законодавство.
2/2

ДПС ℹ️повідомила , що протягом січня – червня 2025 року власники нерухомості сплатили майже 5,6 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
 
Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата зросла на 18,4 %, або майже на 0,9 млрд гривень.
 
Найбільші суми податку отримали: 
✅Київ – 1,1 млрд грн,
✅Дніпропетровська – 571,9 млн грн,
✅Київська – 571,2 млн грн,
✅Одеська області – 543,7 млн гривень. 

У першому півріччі 2024 року місцеві бюджети отримали 4,7 млрд грн цього податку.
1/2