Тільки зараз ознайомився з масштабним прогнозом, опублікованим ще в квітні цього року групою дослідників під керівництвом Денієля Кокотайло.

Це — відомий дослідник ШІ, до 2024 року був у команді OpenAI.

Якщо максимально стисло — вже у 2026 році штучний інтелект почне масову автоматизацію робочих місць. І це не про ефективність — це про безробіття.

А безробіття, як показує вся історія людства, ніколи не закінчується просто «зниженням рівня комфорту». Воно веде до протестів, бунтів, революцій. А тепер до цього додайте ще й деструктивну силу мільйонів людей, які впевнені, що мають права і свободи — але при цьому не мають роботи, перспектив і майбутнього.

Розпочнеться неолуддизм — боротьба проти ШІ, проти технологій, проти системи.

А в 2027 році, з великою ймовірністю, з’явиться надлюдський інтелект (superhuman AI), чий вплив буде співмірний з Індустріальною революцією. Тільки не за сто років, а за два.

Що нас у всьому цьому кіберкеку цікавить?

А те, що еліти ще у XIX столітті вирішували проблему бідних і агресивних мас дуже просто — війною. Замість того, щоб молодь ішла в революціонери й профспілки — її пускали на фронт. Під гаслами. Під фанфари.

Потім впала народжуваність, а міське населення, що ще вчора було сільським, поступово перейшло до моделі життя «1–2 дитини, але не більше». Бо вже не в хліві, а в квартирі. Бо вижити в місті — це конкуренція, а не виживання на полі.

Паралельно різко зросла цінність життя. Якщо в XIX столітті проста людина була функцією — працівником або мʼясом — то сьогодні вона вже «особистість», «громадянин», «субʼєкт права».

І от уявіть: мільйони людей, що більше не потрібні економіці. Але переконані, що їм «винні».

Росія вже показала один із можливих варіантів: сотні тисяч трупів, і жодного спротиву з боку решти населення. Вони самі назвали це — утилізацією зайвих.

Країни-джихади вимруть. Не вірю, що ці мавпи виживуть у технологічному світі. Іран тому яскравий приклад: невміння адаптуватися, технологічна відсталість і ставка на середньовічну фантомну велич.

А от найкращі стартові позиції — у тих, у кого вже є армії роботів. Станом на сьогодні це Україна, Росія, Китай та Америка.

Україна в цьому авангарді. Бо ми маємо найбільшу щільність манкуртів на квадратний кілометр, і саме тому змушені працювати над автоматизацією швидше за інших. У нас це не питання економіки — це питання виживання.

Затяжна війна створює реальні технології, не для презентацій — а для ротації, збереження життя і вбивства ворога. Вона природним образом відсіює все мертвонароджене.

Хто максимально вкладеться в Україну чи Росію — той і буде на коні.

Ми не знаємо точного вигляду майбутнього, але обриси вже видно.

Боротьба за місце під сонцем буде між трьома началами:
людиною розумною,
людиною модернізованою,
і не людиною узагалі.

Той, хто переможе в цій кривавій гонці, і визначить правила другої половини XXI століття.