Останні кілька років я спостерігаю, як українські компанії намагаються виходити на міжнародні ринки. Хтось іде в маркетплейси типу Amazon та eBay, хтось – у прямі продажі в ЄС чи США.

І щоразу бачу одне й те саме: презентації є, потенційний виторг порахували, логістику начебто знайшли. А на базові питання відповідей немає. І навіть гірше – ці питання просто ніхто не ставить.

Тож зібрав топ-5 таких запитань, які, на мою думку, напряму впливають на успіх експорту (але які чомусь уникають):

1. Чи є попит на твій товар за кордоном – не в теорії, а на практиці?

Google Trends і “у нас класний продукт” – це не дослідження. Завжди перевіряй фактами: хто вже продає, за якою ціною, з яким рейтингом і часткою повернень.

Зроби price scrape топ-10 конкурентів, порахуй landed cost на 1 одиницю (виробництво + пакування + міжнародна доставка + мито/ПДВ + фулфілмент). Якщо твоя мінімальна ціна все одно вища за ринок – ти не в грі.

2. Чи витримаєш перші 6 місяців без прибутку?

Для експорту товарів потрібні сертифікації, локалізація, тест-реклама. Обовʼязкові перші негативні відгуки та повернення.

Варто рахувати додаткову “подушку безпеки” не на логістику, а на CAC (вартість залучення клієнта) першої хвилі, контент (фото/відео під локальний смак) і клієнтську підтримку у часовому поясі ринку. Немає запасу на пів року – краще відкласти.

3. Хто в команді живе експортом на 100%?

Коли задача експорту висить на CEO чи комерційному директорі як додаткова, вона вмирає ще на підготовці – у керівника є ще 20+ пріоритетів, які вже потребують його уваги.

Варто виділяти окрему роль із відповідними повноваженнями: ціноутворення, бюджет на маркетинг, вибір каналів, право зупиняти неефективні спроби.

4. Який у тебе план Б, якщо країна №1 не злетить?

Диверсифікація ринків – не розкіш, а ризик-менеджмент. Заздалегідь підготуй дві альтернативні географії з чорновою юніт-економікою, списком вимог до комплаєнсу та каналів.

Також вистав часові та вимірні KPI (синтетичні в цифрах, та фінансові в грошах), яких треба досягнути, щоб вважати результат по країні успішним. Контроль цих показників дозволить легше прийняти рішення про закриття напрямку першої країни та переходу до другої.

5. Чи готовий визнати, що не всі ринки тобі підходять?

Іноді, в поточній конфігурації, твій продукт просто неконкурентний у ЄС/США, а вартість адаптації більша за потенційний прибуток. Саме для цього і є підготовче дослідження – зупинити проєкт до того, як спалиш час та бюджет.

Чому це важливо?

Експорт – це не просто +1 географія продажів. Частіше за все це абсолютно інша операційна модель: маркування і сертифікації (CE, FDA тощо), локалізація сайту й пакування, місцеві способи оплати, політика повернень, сервіс у місцевому часовому поясі тощо.

Додай до цього вибір нового каналу: маркетплейси дають швидкість, але забирають маржу і контроль над брендом; D2C дає контроль, але вимагає більших інвестицій у маркетинг.

Тож, якщо на ці п’ять питань немає чітких відповідей – до експорту ти не готовий. Гарна новина в тому, що це не блокер, а задачі, які треба проробити до старту. Але також варто розуміти, що ці питання – лише база, насправді їх при виході на експорт виникає набагато більше.

Ну а щоб не просто фіксувати проблеми, а системно їх вирішувати, мої колеги з Prosto Export by Netpeak роблять масштабне дослідження експортних бар'єрів українського бізнесу.

Ціль – зібрати реальний досвід тисячі українських компаній та на його основі створити практичні інструменти для всієї галузі.
Якщо твоя компанія вже експортує або планує, приєднуйся до опитування, це займає всього 15 хвилин. Твої відповіді стануть частиною загальної картини, яка допоможе зробити експорт в Україні більш системним.

#менеджмент
@chumandriy

Десь раз на рік я роблю в цьому каналі пости про те, які штуки використовую при веденні свого календаря. Я постійно тестую нові можливості, які дає софт, та нові підходи, які десь підглядаю чи вигадую самостійно.

Нових фіч з минулого разу накопичилось ще трошки, тож тримай чотири (а насправді не чотири) поради по роботі з календарем:

1. Всі (абсолютно всі) події в календарі. 

Зустріч з клієнтом, похід до барбера, командний сінк, вечірня пробіжка, написання лонгріду, кіно з дружиною, доньку в школу.

Якщо чогось немає в календарі, то:

1.1. Дуже легко потрапити в ситуацію, де на один і той самий час заплановано декілька подій. Треба буде щось переносити, скасовувати, писати комусь, просити вибачення.

1.2. Не треба нічого памʼятати, можна забивати голову більш важливими речами, ніж зустріч чи подія.

2. Кольорові теги

Я майже рік тестував різні варіанти та кольори, та прийшов до мінімального списку, по якому розбиваю всі події:

2.1. Зосередження: зелений колір, таким чином я ставлю собі паузи від зустрічей (блокери), щоб мати можливість розібрати репорт, документ, написати цей текст чи нову частину майбутнього курсу по маркетингу.

2.2. Перерва: жовтий колір, тут я помічаю перерви від роботи (сніданок, обід, вечеря).

2.3. Особисте: сірий, це якраз особисті штуки, які займають час (той самий похід до барбера, як приклад).

2.4. Внутрішня зустріч: блакитний, зустріч з колегами чи командою, менше готуватися, легше проходить

2.5. Зовнішня зустріч: червоний, зустріч з клієнтами чи з ким завгодно поза командою – треба готуватись, може затягнутись

2.6. Виступ: темно-синій, треба підготуватись (зовнішній вигляд, камера-світло-мікрофон, власне презентація)

Така веселка в календарі згодом, коли до неї звикаєш, дозволяє не вчитуючись в назви подій одразу зрозуміти загальну завантаженість на сьогодні, завтра, чи весь тиждень.

3. Відкриті слоти (в Google частина платної підписки, але можна юзати Calendly чи схожі сервіси)

Щоб кожного разу не робити ці танці "дай слоти", "куди відправляти інвайт", "а які ще є вільні години" – можна просто зробити відкрите посилання, де людина обере що їй зручно.

А якщо є власний або корпоративний сайт, немає нічого простіше ніж зробити під це окрему сторінку з гарною адресою.

Я обрав час з 11:00 до 18:00 з понеділка по четвер, які відкрив для зустрічей. Таким чином у мене ніколи немає зустрічі в першу чи останню годину робочого дня – це економить купу енергії.

Ну і, звичайно, відображаються тільки вільні слоти в цей період, тобто якщо я маю обід з 14:00 до 15:00, то цей слот виглядає "зайнятим".

4. Ну і прості штуки, які покращують користувацький досвід при роботі з календарем:

4.1. Якщо постійно є клієнти (чи колеги), з якими щотижня зустрічі, але вони в іншому часовому поясі – в налаштуваннях додаю "Display secondary time zone" та "Show world clock".

4.2. В налаштуваннях "Guest permissions" обовʼязково ставлю галочку "Invite others", щоб мене не смикали, коли треба більше людей додати на зустріч, або хтось піде замість когось іншого. Хай самі там всіх додають.

4.3. В налаштуваннях "View options":

4.3.1. Знімаю галочки з: "Show weekends" – якщо це робочий календар, то хай буде тільки 5 днів; "Show declined events" – якщо я відмовився кудись йти, мені не потрібно далі бачити цей івент; "Show week numbers" – просто займає місце на екрані.

4.3.2. Ставлю галочки на: "Display shorter events the same size as 30 minute events" – якщо є якийсь короткий міт, то все одно більше в 30-хвилинний слот я нічого не додам; "Reduce the brightness of past events" – це навіть пояснювати не треба; "Set custom view" – 5 days, бо це і є наш робочий тиждень.

4.4. На час відпустки ставити "Out of office" – там легко налаштувати автовідмову з власним повідомленням, наприклад: "зараз я у відпустці та повернусь до роботи 1 жовтня".

Як бачиш, всі поради базові та очевидні, але трошки покращують ефективність, трошки економлять час та дуже сильно наводять порядок. Сподіваюсь, і тобі це буде корисно.

#лайфхаки
@chumandriy

Чекали чи не чекали, а ми повернулися – зустрічайте перший регулярний тижневий спринт та 5-й сезон подкасту "Це по роботі".

В цьому випуску відповідаємо на такі найгарячіші та найактуальніші питання:

00:00:36 – Як Дія заощадила державі та українцям 184 млрд грн?
00:06:55 – Чому головний скіл в ІТ це Excel?
00:13:39 – Чи перегляд серіалів може бути корисним?
00:19:44 – Що сталося з кризою середнього віку?
00:24:11 – Навіщо Uber залучає таксистів в Індії для тренування ШІ?
00:28:12 – Які несподівані новинки є в OpenAI?
00:34:17 – Навіщо в Україні запустили держплатформу зі ШІ?
00:35:59 – Кому в Україні Nvidia відкрила доступ до курсів ШІ вартістю $68 000 безплатно?
00:39:47 – Чому ChatGPT галюцинує?
00:45:15 – Як айтішник повірив у «цифрового бога» ChatGPT?

Дивитися, слухати та підтримати:
📺 YouTube
🍎 Apple Podcasts
🎵 Інші платформи
🎨 Patreon
🏦 Постійна монобанка на Хартію

Пішов у відпустку з Netpeak Group, повернувся у FRACTAL.

Так, це (для нас), складне, та довге рішення, нарешті стало реальністю.

Всередині (та інколи назовні) ми жартували, що це, мабуть, найбільш затягнутий ребрендинг у світі. Вперше його анонсував мій партнер Артем Бородатюк ще у 2021 році, а фактично це відбулося лише через 4 роки.

Чому змінили назву?

Минулу назву Netpeak Group ми взяли ще у 2015 році з назви нашої першої компанії – агентства Netpeak. Це було просто, логічно, та і не комунікували ми парасольковий бренд тоді.

Трошки пізніше зʼявилася ще одна наша компанія – Netpeak Software (з двома продуктами Netpeak Spider та Netpeak Checker) і почалася плутанина.

Вже і не згадати, скільки разів сейлзи агентства Netpeak спілкувалися по заявкам, в яких юзери щось там не могли розібратися з софтом Netpeak Software.

За 10 років змінилось майже все – з чотирьох компаній у 2015 (Netpeak, Inweb, Serpstat та Ringostat) ми виросли до 25+ бізнесів.

Сьогодні FRACTAL входить у топ-5 найбільших роботодавців в українському IT за даними DOU, середнє зростання доходів за останні чотири роки – 77% рік до року.

Від початку повномасштабного вторгнення компанії FRACTAL передали 200+ мільйонів гривень донатів, зокрема 87,5 мільйонів на гуманітарку, 18,6 – на економічний фронт, 19 – на підтримку IT-армії.

Ми виросли, подорослішали, трансформувалися. І тепер готові зустрічати друге десятиліття з новою айдентикою і сенсами, але з тією ж місією.

Чому саме FRACTAL?

Фрактал – множина, яка має властивість самоподібності: її частини повторюють структуру цілого незалежно від масштабу. Якщо "наблизити" частину фракталу, вона буде схожа на весь об’єкт.

Саме поняття фракталу відносно нове, цей термін вперше використав французький математик Бенуа Мандельброт у 1975 році, тобто всього 50 років назад. Науковці досі досліджують те, чим є фрактал, адже фрактали існують на різних рівнях реальності – від субатомного до космічного.

Модель самоподібності – це і про наші бізнеси. Кожен новий повторює культуру, підходи до менеджменту, цінності та стандарти найму. Далі команда на цій базі створює окремий напрям.

Приклад: агентство Netpeak -> стартап-студія Tonti Laguna -> компанія Kiss My Apps. Як і фрактали, нові компанії виникають нерівномірно, але закономірно.

Коли ми працювали над айдентикою з бренд-дизайнером Євгеном Величевим, визначили шість вимог до логотипа:

1. Самоподібність
2. Системність у хаосі
3. Спадковість
4. Постійне вдосконалення
5. Загадковість
6. Технологічність та сучасність

Результат – у відео. Основний колір логотипа — чорний. Додаткові — білий та PANTONE 2175C. Це глибша версія PANTONE 306C, який був фірмовим у Netpeak Group багато років. Ми показуємо динаміку і дорослішання.

Але і на цьому не зупинилися – додали ще 20 кольорових патернів, ахроматичну версію, знак із внутрішнім рухом і ще 12 форм. Фрактали – всюди.

Тож, змінилася назва, змінилося лого. Але місія лишається незмінною – III > I.

#рефлексія
@chumandriy