⌘262. Тихий режим
Написати цей текст мене надихнула поточна ситуація – я збираюсь взяти відпустку аж на 2 тижні.
У звʼязку з цим у мене є досить класична проблема – йдеш відпочивати, а мозок залишається на роботі. Я нормально ставлюсь до цього в період вихідних на 1–2 дні, але на довгих відпочинках це вже стає проблемою.
Відбувається це не тому, що мені просто подобається весь час перевіряти месенджери (хоча…) – просто є постійна думка, що без мене бізнес розвалиться, клієнти втечуть, а команда заплутається у трьох задачах.
Погана новина: можливо, так і буде. Хороша: цього можна спробувати уникнути.
Перше, в чому я намагаюсь себе переконати: мозок відпочиває не тоді, коли я в іншому місці, а тоді, коли він не чекає тривожних повідомлень.
Тому режим "я ніби у відпустці, але якщо що – пишіть" не працює. Це не відпустка, а та сама робота, просто трохи незручна для всіх (і не в останню чергу – для близьких, з якими проводиш час).
Отже, як керівнику чи менеджеру реально піти у тихий режим, не втрачаючи контроль?
1. Треба домовитись з собою.
Ох, це дуже важко, але треба усвідомити, що ти не можеш (і не повинен) контролювати все постійно. Якщо ти думаєш, що не можеш залишити команду без нагляду навіть на тиждень – у тебе проблеми не з командою, а з власними тривогами та контролем.
2. Призначити "відповідального за тишу".
Якщо команда щодня пише тобі під час відпочинку з будь-яким питанням – це лише тому, що ти дав дозвіл так робити. Варто чітко визначити одну людину, яка має право тебе турбувати, і окреслити, що таке "критичний випадок". Всім іншим повідомити, кому писати замість тебе.
3. Проговорити, як розв'язувати задачі без тебе.
Найчастіше причиною дзвінків у відпустку є ситуації "я всіх спитав, але ніхто крім тебе не знає". Щоб цього не було, зроби коротку інструкцію або чеклист на найчастіші ситуації. Можна навіть іронічно: "Що робити, якщо я відпочиваю, а ви запанікували?"
4. Якщо все ще сильно переживаєш – зроби тестовий режим.
За пару місяців до відпустки спробуй влаштовувати день-два на тиждень "без себе". Ти побачиш, які ситуації виникнуть, а команда звикне самостійно закривати питання. Це здається дрібницею, але працює як психологічне тренування.
5. Прийми, що не все буде ідеально.
Навіть якщо щось піде не так (а щось точно піде не так) – це нормальна ситуація. Світ не зупиниться. А якщо зупиниться – значить, проблема набагато глибша за твою відсутність. І вона точно була давно.
Я часто кажу своїй команді – на щастя, ми працюємо не у швидкій допомозі, тож скоріш за все ніхто не помре через помилки. Просто втратимо гроші, і краще цього не допускати.
І бонусний пункт – не перевіряй повідомлення у відпустці у форматі "просто глянути". Ніколи. Навіть одну хвилинку. Якщо хочеш, щоб тобі не писали, – почни з того, що сам не читай. Цієї хвилинки достатньо, щоб мозок на повній швидкості повернувся на роботу. І тепер перевести його в режим відпочинку знову буде дуже складно.
Мій лайфхак – я просто не беру з собою ноутбук, а з телефона та айпада видаляю всі месенджери (телеграм, вотсап, вайбер, слак – що там ще є) та поштові клієнти.
Тож, якщо ти не можеш собі дозволити реально піти в тихий режим – проблема не в завантаженості, а в системі, яку ти вибудував навколо себе.
Вміння піти у відпустку – це не про розслабленість, а про нормальну менеджерську зрілість. Бо якщо команда не може працювати без тебе навіть тиждень – це не команда. Це просто люди, які чекають твого дозволу щось робити.
Я вважаю, що тиха відпустка – не розкіш. Це базовий гігієнічний стандарт керівника, який не хоче вигоріти та перетворитися на грильований овоч.
#менеджмент
@chumandriy
0
Показать ещё
