Це розслідування про вплив ексзаступника голови Адміністрації президента Януковича Андрія Портнова на українську судову систему «Схеми» розпочали декілька місяців тому.

Андрій Портнов регулярно отримував рішення на свою користь в судах. Зокрема, позиваючись до Генпрокуратури, посольства України в Канаді та інших. Він неодноразово судився «за захист честі й гідності» з медіа- та громадськими організаціями, а також окремими журналістами.

Як і чому йому вдавалось систематично вигравати у судах?

Проаналізувавши масив архівних документів Вищої ради правосуддя (правонаступниці Вищої ради юстиції) та Верховної Ради, «Схеми» наблизилися до розгадки. Журналісти з’ясували, як саме суддями ставали родичі Портнова та інші, пов'язані з ним, впливові особи. А також виявили суддів – лідерів з розглядів справ за участі Портнова і дізналися, як він сприяв їхній кар'єрі.

21 травня стало відомо про вбивство Андрія Портнова в Іспанії – він був застрелений невідомими в передмісті Мадриду.

Після цього українське суспільство, зокрема, заговорило про «спадщину» Портнова – а саме систему впливу на суди.

Вбивство колишнього посадовця не зменшує важливості питань щодо верховенства права в Україні.

Дослідження «Схем» – ретроспектива того, як у судовій системі формувалась каста «своїх» – в тому числі тих, хто і досі вершить правосуддя.

▪️Дивіться новий матеріал тут
▪️Текстова версія з детальною інфографікою

Президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій, зокрема, проти причетних до депортації українських дітей російських посадовців та представників місцевої української влади, які під час повномасштабного вторгнення перейшли на бік Росії і обійняли посади в так званих адміністраціях на новоокупованих територіях.

Серед них – п’ять фігурантів із розслідувань «Схем» (Радіо Свобода) та партнерів про незаконне вивезення дітей з окупованої частини України до Росії.

Ідеться, зокрема, про очільницю управління усиновлення Міністерства соціального розвитку Московської області Дар’ю Романову, заступника голови Дитячого соціального центру у Донецьку Кирила Потиліцина та депутата Маріупольської міської ради від забороненої партії «ОПЗЖ» Валерія Онацького, який очолив відділ у справах сім’ї та дітей в окупаційній адміністрації Маріуполя. Всі вони фігурували у розслідуванні «Список 31» проєктів Радіо Свобода «Схеми» та «Ти як?» про викрадення 31-ї української дитини з окупованих територій Донеччини до Росії навесні 2022-го року.

Також під санкції потрапили фігуранти іншого розслідування«Схем» – «Із «Юнармії» – на фронт: як Росія готує українських дітей в окупації до війни проти власної країни».

Це Фідаїль Бікбулатов, який керує регіональним відділенням «Юнармії» у Запорізькій області, та керівник аналогічного у Херсонській області – Серафим Іванов. Їхня діяльність також пов’язана з вивезенням українських дітей до Росії, зокрема, до «Міжнародного дитячого центру «Артек». Цей табір в окупованому Криму також потрапив до нового санкційного списку РНБО.

У розслідуванні журналісти розповіли про діяльність молодіжної військово-патріотичної організації «Юнармія», що формує в українських підлітків на окупованих територіях лояльність до російської армії та готує їх до участі у військових діях.

Редакція Радіо Свобода встановила особи російських військовослужбовців, які були поранені під час наступу на Київ та доставлені до лікарень Гомеля та Хойників у Білорусі у лютому-березні 2022 року.

Це – 898 бійців, серед яких спецпризначенці, десантники та росгвардійці, які намагалися захопити українську столицю на початку повномасштабного вторгнення, та які можуть бути причетними до воєнних злочинів у Київській області.

Ідентифікувати цих російських військових журналістам вдалося завдяки списку поранених з бази даних Головного військово-медичного управління Міністерства оборони Росії.

Документи про військових-пацієнтів білоруських прикордонних лікарень протягом декількох місяців спільно верифікували та аналізували «Схеми», українська та російська служби Радіо Свобода, а також Білоруський розслідувальний центр та за підтримки спільноти українських гакерів KibOrg.

Ці дані допомогли відновити перебіг російської спецоперації зі спроб захоплення Києва, а також встановити раніше невідомі її деталі: ймовірну причетність командира шостої роти 234 десантно-штурмового полку до вбивства мешканки Бучі, та участь так званих «елітних» підрозділів з Підмосковʼя у вторгненні в Україну.

Вищий антикорупційний суд 6 червня обрав запобіжний захід дружині очільника Антимонопольного комітету України Павла Кириленка Аллі у вигляді застави у розмірі 9 мільйонів гривень.

Детективи НАБУ та прокурори САП подали клопотання про обрання запобіжного заходу для Алли Кириленко у вигляді застави у 36 мільйонів гривень. Це половина тієї суми, яка інкримінується слідством її чоловіку Павлу Кириленку.

Під час засідання дружина очільника АМКУ повідомила, що не розуміє, чому її підозрюють у «пособництві у незаконному збагаченні». Вона також зазначила, що «не виїхала з України після підозри чоловіку у серпні 2024 року, тому не збирається і зараз».
Слідчий суддя ВАКС Віталій Крикливий частково задовольнив клопотання і призначив 9 мільйонів гривень застави. Ці гроші вона має внести протягом 5 днів.

Днем раніше, 5 червня, в НАБУ та САП повідомили про підозру дружині керівника «у пособництві в незаконному збагаченні», а також про нову підозру самому Павлу Кириленку – «в недекларуванні майна».

НАБУ та САП 5 червня повідомили про нову підозру керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку «в недекларуванні майна». Підозру також отримала його дружина Алла Кириленко – «у пособництві в незаконному збагаченні».

Слідство стверджує, що в 2024 році Кириленко не вказав у своїй електронній декларації дані про 20 об’єктів нерухомості й люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини.

Йдеться про:
• шість квартир у Києві й Ужгороді;
• житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м і дві земельні ділянки;
• два гаражні бокси;
• шість паркомісць;
• три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м;
• автомобіль BMW X3.

Судячи з переліку, йдеться про те саме майно, через яке посадовець раніше отримав попередню підозру в можливому незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2020-2023 роки. Це кримінальне провадження в НАБУ розпочали на підставі фактів з розслідування «Схем» (проєкт Радіо Свобода).

У березні 2024 року «Схеми» опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.

Після розслідування «Схем» Павло Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає – апартаменти на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю дружини посадовця. Водночас у декларації Кириленко так і не вказав автомобіль BMW, яким володіє його теща, але користується дружина голови АМКУ.

Вищий антикорупційний суд 4 червня частково задовольнив клопотання адвоката голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого НАБУ та САП підозрюють в незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень та декларуванні недостовірної інформації, та зменшив розмір застави до 25 мільйонів гривень. Водночас суд відмовив у проханні дозволити Кириленку виїжджати у службові відрядження за кордон.

Перед цим адвокат Павла Кириленка Володимир Лисенко подав клопотання про зміну запобіжного заходу – зменшення розміру застави з 30 мільйонів гривень до трьох мільйонів і повернення посадовцю закордонного паспорта для виїзду за кордон у службові відрядження.

Нагадаємо, НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо Кириленка після того, як «Схеми» розповіли, що родина голови АМКУ у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.

Пізніше «Схеми» також дізнались, що 30 мільйонів застави за Кириленка внесла компанія «Керамет», бенефіціарним співвласником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. Журналісти з’ясували, що ця та інші компанії Мкртчана, зокрема, беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, дотримання правил конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ.

На свіжих знімках супутника Planet Labs за 4 червня, які є у розпорядженні естонського видання Delfi та проєкту Радіо Свобода «Схеми», видно наслідки української атаки безпілотників на військовий аеродром «Бєлая» в Іркутській області Росії 1 червня.

Зокрема супутник зафіксував пошкодження щонайменше семи стратегічних бомбардувальників. Це – три Ту-95 та чотири Ту-22. На знімках можна помітити й наслідки пожеж.

Вдень 1 червня Служба безпеки України атакували кілька російських військових аеродромів за допомогою дронів, які заздалегідь доставили на територію Росії. Пізніше в СБУ та Генеральному штабі ЗСУ заявили, що під час атаки знищили 41 російський військовий літак. Готували спецоперацію «Павутина» півтора року.

Аналіз відео та супутникових знімків дозволив Радіо Свобода незалежно підтвердити знищення щонайменше 11 російських стратегічних бомбардувальників на російських аеродромах – 7 Ту-95 (і один, вірогідно, пошкоджений), 4 Ту-22М3 та один вантажний літак Ан-12, що не належить до стратегічної авіації.

Міністерство оборони Росії увечері 1 червня заявило про атаку українських FPV-дронів на аеродроми в Мурманській, Іркутській, Івановській, Рязанській і Амурській областях, назвавши її «терактом», внаслідок чого сталося «загоряння кількох одиниць авіаційної техніки».

: випускають розслідування про те, що суддя Верховного суду у Касаційному кримінальному суді мешкає в квартирі племінниці-громадянки РФ, яка не мала коштів на це майно.

Касаційний кримінальний суд: під час зборів обирає цю суддю до вищої інстанції - Великої Палати Верховного суду.

Так, сьогодні суддя з нашого розслідування отримала впливовіший статус. Попри те, що в п'ятницю, 30 травня, ми розповіли, що суддя Надія Стефанів мешкає в квартирі площею 205 квадратних метрів у Києві, власницею якої є громадянка Російської Федерації - племінниця судді Валентина Хорошавцева. Втім, ані вона, ані її родина, відповідно до отриманих журналістами даних пенсійного фонду РФ про їхні доходи, не мали достатніх офіційних коштів для придбання цього майна.

Для розуміння: Велика Палата Верховного суду розглядає найскладніші справи, зокрема ті, що стосуються актів та діяльності найвищих органів влади.

Донька та цивільна дружина колишнього заступника голови Адміністрації експрезидента Віктора Януковича Андрія Портнова у 2022-2023 роках придбали шість обʼєктів нерухомості у Дубаї на загальну вартість понад 2 мільйони доларів США.

За допомогою даних з дубайських реєстрів «Схеми» змогли підтвердити, що 5 об’єктів нерухомості все ще знаходяться у власності доньки та цивільної дружини Портнова, одну квартиру продали.

Як з’ясували «Схеми» за допомогою реєстрів, попри нерухомість у Дубаї у власності родини ексзаступника голови АП, у листопаді 2023 року Лілія Портнова орендувала на рік ще одні апартаменти в ЖК District One Residences 18, за майже 36 тисяч доларів. З цього ж документу журналістам «Схем» вдалось встановити, що Лілія Портнова має громадянство Швейцарії.

«Схеми» звернулись за коментарем до Анастасії Валяєвої та Лілії Портнової, а також до адвокатів, які раніше представляли Андрія Портнова в судах. На момент публікації редакція не отримала відповідей.

Детально про дубайське майно родини Портнова читайте тут