В місті Львові в стендап-клубі CULT просто стоїть на барі картина з віршами Насті Шевченко, яка не знає про цю картину, про цей клуб, да і про Львів то не дуже в курсі.

В цьому і полягає суть мистецтва. Якісь люди носять його кудись уже без тебе, і воно там якось існує само по собі. Через сто років це зроблять гімном України, музика Вакарчука, слова народні. Через двіста років загадка авторства буде нарешті розгадана завдяки знайденому археологами забутому посту хуй його зна кого, може навіть шо і мене.

P.S.: спонсором поста є почутий мною на днях тост на день народження Швеця, в якому його привітали з тим, що він - засновник "Петра і Мазепи".

Дорогие украинцы, мы же с вами один народ, но у вас разруха, коррупция и некомпетентное руководство, почему вы просто не хотите сдаться и жить с нами вместе.

Вітаю вас із настанням Судного Дня, панове.

High responds that the earth will appear once more from the sea, beautiful and green, where self-sown crops grow. The field Iðavöllr exists where Asgard once was, and, there, untouched by Surtr's flames, Víðarr and Váli reside. Now possessing their father's hammer Mjölnir, Thor's sons Móði and Magni will meet them there, and, coming from Hel, Baldr and Höðr also arrive. Together, they all sit and recount memories, later finding the gold game pieces the Æsir once owned.