Провів Ставку. Енергетика – доповіді по захисту наших обʼєктів, по відновленню.

Сьогодні був черговий російський удар по нашій газовій інфраструктурі: якраз напередодні опалювального сезону росіяни шукають способи завдати більше шкоди нашим людям. Тільки в одному цьому ударі саме по газових обʼєктах було 35 ракет, у тому числі балістика. Комбінований удар, лише половину ракет вдалося збити.

Непроста ситуація на Чернігівщині після ударів дронами – в Славутичі, в Ніжині, також у самому Чернігові. І на Сумщині. Вже ввечері був удар балістики на Донеччині – теж по енергетиці. Краматорськ, Словʼянськ, Дружківка – триває відновлення.

Хочу відзначити всіх, хто оперативно допомагає людям та здійснює ремонти, заміну джерел енергопостачання. Важливо, щоб усі люди, які потребують підтримки, – в кожній нашій громаді, – щоб необхідну підтримку отримали. Це пряма відповідальність керівників на місцях, від обласного рівня до кожного міста, до кожної громади. Ресурси для такої допомоги є. Очікую більших результатів і від військового командування – тих, хто відповідає за безпілотну складову, захист неба та прикриття північно-східних областей.

Дякую кожному в Україні, хто працює заради нашої держави, нашої незалежності, наших людей.
Слава Україні!

У межах сесії відбулася панельна дискусія «Україна: вчора, сьогодні, завтра. Як не повторити помилок минулого».

Її учасниками стали українські історики Олександр Алфьоров, Віталій Ляска та Вахтанг Кіпіані, які наголосили на важливості меморіалізації, освіти та залученості військовослужбовців та ветеранів російсько-української війни до формування політики національної пам’яті. 

«Наше завдання сьогодні – зробити так, аби діти розуміли, чому триває війна, хто є нашим ворогом і чому саме тут їхній дім. Дякуємо вам за те, що ви так численно збираєтеся і долучаєтеся до напрацювання регіональної стратегії», – зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький», — зазначив під час події очільник області.

Також робоча група з питань політики національної пам’яті при Львівській ОДА презентувала результати своєї роботи, після чого учасники сесії працювали у тематичних групах за різними напрямами.

На основі результатів цієї сесії та напрацювань з попередніх засідань до кінця року сформують фінальний текст Стратегії політики національної пам’яті. 

Я слухав і думав: ця музика про нас. Про втому, біль та швидкоплинність життя. І водночас – про надію.

Світова прем’єра «Пір року» українського кримськотатарського композитора й піаніста Усеїна Бекірова у Львівській філармонії!

Ось що каже про свій шедевр сам Усеїн Бекіров:

«Пори року» для мене – це подорож у часі й водночас у собі. Кожна частина циклу відображає зміну світла, настрою, відчуття світу. Це мандрівка від сучасних ритмів до давніх мелодій степу. Завдяки імпровізації твір щоразу народжується наново, залишаючись живим і неповторним. У музиці зустрічаються свобода джазової імпровізації, глибинні інтонації кримськотатарського фольклору та чутливість класичної традиції. Це поєднання створює простір, у якому природа і людина віддзеркалюють одне одного. Я хочу, щоб слухач почув у цих звуках не лише ритм сезонів, а й голос пам’яті, який веде нас крізь життя. Цей твір я присвячую Назарію Пилатюку – маестро, який щедро ділиться енергією та любов’ю до музики».

Дякую, Маестро, за цей твір. За світло й впевненість, які ви даруєте: темрява не назавжди.

Крим обов’язково повернеться🌱💙💛