Чому я не влучаю №4. (вигнання бісів, або екзорцизм).

На одній з наших локацій, де проводим навчання молодших командирів і інструкторів (два з кількох поглиблених тренінгів), є величезна дошка з "відмазками" які ми чули від курсантів на перших заняттях в різні періоди. Там дуже багато варіацій.
Навіть такі які важко уявити. Але це реальні люди, пояснювали чому вони не влучають вже після того як повоювали довгий час, або були інструктором . Бо дуже важко признаватись самому собі, що ти просто не вмієш правильно стріляти. Не навчили свого часу. Тому навалюєш кудись тудою і інколи навіть влучаєш.
Але піхотинцю треба влучати завжди. В ворога, в дрон, в будь що, що стає на заваді виконання задачі або несе загрозу. Влучний постріл - це життя піхотинця. Одна з самих важливих запорук виживання на полі бою.

Одна з класичних відмазок - "ви мені тут щось накрутили". І на це є своя протидія. яку ми називаємо "обрядом екзорцизма". Коли боєць категорично звинувачує зброю а не себе, інструктор бере цю зброю, тут же на очах курсанта стріляє з неї і дає потрібні влучання. "Біси виходять". Тоді людина починає дослуховуватись до порад більш уважно розуміючи що справа в її помилках.
Це формує довіру до інструктора та впевненість в зброї. Саме тому, одна з головних вимог до наших інструкторів - вміти робити те чому навчаєш. Бо "екзорцизм" це дієвий, але постійний процес.
151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО.

До речі, ми шукаємо кандидатів на інструкторів з піхоти. Потрібні піхотинці, мотивовані та досвідчені, яких вивчимо на інструкторів. Переводи з бойових бригад в межах СВ можливі. +380 50 650 72 37, +380 96 805 82 72, 151nc.va@gmail.com

А от ще питання. Насправді, всі ж знають як зараз складно в військах та в цілому в силах оборони.
Всі знають як хєрово всюди, куди не подивись. Деякі теоретики навіть мають рецепти миттєвого зцілення і вирішення цих проблем. Але чомусь тільки теоретично. А от хто готовий сам, з завтрашнього дня почати робити з цього глобального "погано" миттєве "гарно"? З повною відповідальністю. Бажано з кримінальною. З тим що є на сьогодні і що не покращується з кожним днем?
Щоб не зробити гірше за пару місяців і як умовний Мілованов, не писати просто рапорт, типу вибачте, "не змогла я, не змогла, тому просто уходжу". Не проїбати все і не зробити гірше.

От реально. Коли я чую як все просто можна зробити заєбісь одним рухом чарівної палочки, то чомусь зразу порівнюю, як важко підбираються люди на керівні посади в ЗСУ. І там в основі проблема не тому що "не лояльні", а тому що мало бажаючих зайти на майже руїни і втримати те, що ледь тримається. Ви просто поуточняйте скільки кандидатів відпадає через небажання брати таку "вагу на груди". І може це і гарно, що не лізуть авантюристи, бо ціна зависока.
Зараз настільки хуйовий стан речей (по різним причинам і політичним в тому числі), що основна задача не зробити гірше.
Є фахівці, хто може гарантувати що зроблять краще з наявними умовами та вводними?

частина 2. Ніхто не має ніякого права влаштовувати собі комфортне життя в тилу за рахунок життя рекрутів, яких не готують або готують погано. У нас, на жаль утворилась ціла каста недоторканих "птєнцов Косинського", які займають посади, обвішані сертифікатами і не мають при цьому ніяких практичних знань та розуміння сучасної війни.

Це злочин, тримати на посадах інструкторів та викладачів людей які не вчать, самі нічого не вміють і не хочуть вчитись. Але роками живуть в комфортних тилових умовах, отримуючи ДГВ за незрозумілі послуги керівництву.
Це злочинно по відношенню до людей які гинуть через низький рівень підготовки, та перед їх родинами. Це злочин перед державою, яка втрачає людей на полі бою в тих ситуаціях, коли цього не повинно бути.

частина 1. Після того як певна кількість інструкторів не пройшла допідготовку через низький фаховий рівень, (більш того, є ті, кого не навіть не допустити до навчання) в інструкторських чатіках кількох НЦ, несеться зрада - "нас зливають".
При чому питання - "чому ми не вміємо стріляти, та не знаємо азів з базової підготовки знаходячись на інструкторських посадах?", не стоїть. Тобто концепція така - "ми тут всі такі афінєнні, а всякі негідники нас хочуть загубити".

А саме страшне - вони не роблять висновків і не хочуть нічого міняти. Ось наприклад творчість однієї "учєбки".
Вони сфотографували тести вхідного контроля і прогнавши їх через жпт чат, розповсюджують відповіді в групах. Тобто, бездумно хочуть завчити відповіді на тести.
На двух останніх скрінах, творчість винахідливих та кмітливих.

Тут, маю кілька зауваженнь. 1. Жпт чат, зло. Там є помилки. 2. Практичні вправи. Теорія без практики ніщо. При готуємо людей, які працюють в полі. Які самі роблять те, чому навчають. Тому визначає все комплекс - теорія + практика + ще певні критерії (один з яких мотиваці/бажання). 3. Будемо міняти питання, будемо міняти формулювання, будемо міняти послідовність питань. Просто зазубрити не вийде. Якщо ж хтось вивчить, то це вже хоча б якась користь і показник хоча б мінімальної мотивації. Хоч так може хтось хоч щось буде знати.

Чому виникла ця ситуація? Є рішення Головнокомандувача, та розпорядження командувача сухопутних військ, провести відбір та донавчання (за ідеєю, вже навчаних інструкторів) інструкторів для роботи за новою програмою. Це робиться для того, щоб вся підготовка була уніфікована та виключити різночитання програми. Щоб все було за єдиним стандартом. Щоб кожен боєць з різних навчальних центрів, знав те що в інші в інших НЦ, в не хто в ліс, хто по дрова.
Все ж просто, так?

Але під час пілотного проекту, ми стикнулись з тим, що частину людей які займають посади інструкторів та викладачів, просто не можна допускати до роботи з рекрутами. Бо вони не те що не фахові, вони тупо нічого не знають. І не вміють. І не хочуть.
На перших двох фото "фахівці" які виконують контрольні вправи з вогневої підготовки за програмою "БЗВП".
"Стрільба з положення лежачи на 100 метрів з упору". Так було оголошено перед початком виконання.
Результат на фото. Я не вказую посад та навчальні центри. Але ці люди типу навчають рекрутів.

І це не поодинокі випадки. В різних варіаціях.
Подобається, чи ні (тим хто роками лежить на посадах не сподобається), Шаповалов перший, хто реально взявся навести лад і не ховає проблеми, не замітає сміття під килимок.
Рівень проблем вражає навіть нас. А ми бувалі.

Це система, розумієте. Спотворена система. Яку будували роками і роками брехали як все гарно. Брехали Залужному, брехали Сирському. Брехали всім командувачам сухопутних військ. Намагаються брехати зараз.
Ціна брехні - загибель людей через низьку навченість.
Зараз Шаповалов, з і своїм командуванням підготовки, єдиний у кого вистачило мужності почати реально змінювати підготовку на краще. Дуже важко. Дуже тяжко. Багато саботажу та брехні, навіть там де не повинно бути. Зараз є бажання , намагання, та воля у нового командувача підготовки СВ і у командувача сухопутних військ. Маю надію, що буде і підтримка вище для того, щоб довести це все до пристойного рівня.

Наскільки їх вистачить, не знаю. Бо треба розуміти, що проблема дуже велика і потребує жорстких рішень.
Але тягнути далі, як є, вже просто злочинно.
Саме головне - ми не вороги. Ми завжди допоможемо тим, хто хоче навчатись та якісно робити свою роботу. Ми розуміємо, що частина людей просто не навчені. Не правильно навчені. Задрочені господарськими роботами та нарядами.
Насправді до них нема взагалі ніяких питань крім одного - хочете навчитись, щоб працювати ефективно?
Ми будемо робити все, щоб їм допомогти. Бо ціна питання занадто висока.

Хто більш менш цікавився історією війн, знають, що орда завжди воювала заручниками. Особливо під час облоги міст, якщо виходили на облогу не захвативши зненацька.
Так, в них було своє військо ефективне в полі та в миттєвих ударах, але самі важкі задачі, де було багато роботи і втрат робили полонені і заручники. Вони закопували рови, лізли на стіни, робили підкопи і просто йшли поперед лучників живим щитом.
Під час взяття деяких міст, кількість заручників перевищувала "штатне військо" в кілька разів.
Більш того, було кілька випадків, коли оточивши місто, орда не починала активну фазу поки з сусідніх міст та сел не назбирає потрібну кількість умовно цивільних, для штурму в перших рядах. Це людожерська практика. Але ефективна. Переможців не судять.

Насправді це поширена практика ведення захватнических військ. Будь яка армія яка окупує територію, створює підрозділи з місцевих. Це робили і під час другої світової і до неї. Московія взагалі воювала в більшості окупованими народами. Всі "республіки" це ж завжди був тільки ресурс для Москви.

Те саме відбувається і зараз. Зруйновані міста, вони не збираються відновлювати. А от мобілізаційний ресурс для армії РФ, це дуже потрібно. Вони планують йти далі за рахунок людей, яких захватять на окупованих територіях і примусять воювати за росію. Вони завжди так робили і роблять. Кількість людей яких москва розраховує потенційно захватити під час майбутнього (за їх задумом) просування, та відправити воювати з Європою, кілька мільйонів. І це не тільки ті, хто зник з військового обліку і не з'явився там. Це і військові пенсіонери, це і пенсіонери МВС. Це і ті кого називають "економічний фронт". Він їм не потрібен. Ні економіка, ні відновлення окупованих територій росії не цікаве. Нема чим. Нема за що. Нема для чого. При чому підуть рядовими бійцями. Самі лояльні з часом, якщо виживуть стануть сержантами.

Якщо умовно змоделювати ситуацію, що росіяни захватили всю Україну, вони у жорстких мінусах. Україна тримається на іноземних грошах і допомозі. Війна в найближчій перспективі для РФ не окупиться. Розграблять все що можливо за кілька місяців, що дасть якийсь прибуток окремим колам людей. Але від цього не виграє сама держава. Яка напіврозвалена витратами на війну. Гроші вкладені кремлем в війну не повернути за рахунок України.
За грошима вони підуть в Європу. І ні, вони не будуть примушувати відкупитись ставши на кордоні. Вони зайдуть і візьмуть все.
Бо лозунг "до Ла Манша" за три дні, нікуди не дівся. Ми стали на заваді його реалізації. Якби Україна не воювала з 14 року, то в 22, цей лозунг став би реальністю.

І подобається це чи ні, але певна кількість чиновників та місцевих політиків, досі чекають поки прийде росія. Може не з такими ілюзіями "ані нє будут стрелять і бамбіть мірних", так як в 22 році, але точно прораховують варіанти, які дозволять зберегти свої статки та посади. І місцеві жителі, це їх ресурс і їх заручники, яких вони будуть міняти на свою безпеку. Як і самі міста, які вони вважають "свою вотчіною". І саме тому, вони намагаються максимально виганяти з міст військових, бо ця діяльність на їх думку, додасть їм перед окупантами більше доказів лояльності. Прикривається це все заботою про містян та тим, що через військових обстрілюють цивільних.
Поки в місті є військові, є гарнізон який може стримувати ворога і обороняти місто. Як тільки він зникає, місто стає натовпом заручників і майбутніх "мобіків". І не треба ні яких ілюзій.

І ще, Трамп не зупинить війну. Ні через тиждень ні через місяць.

Тут не буде ніяких висновків, або призивів до чогось. Просто треба розуміти реальність.

Частина 2. Може через захист об'єктів критичної інфраструктури який відсутній, бо міська влада миє гроші на квітах, ілюмінаціях, пластикових вікнах, ліхтариках, асфальті та інших речах до яких звикли в мирний час.

Колись я ще чіпляв тему, коли він давав легальні хабарі званнями "почесний громадянин Ха" та квартирами, людям, які не мають ніякого відношення, крім переводів ПДФО військових частин в місто. Ну і інших делікатних послуг, на кшталт приймання деяких укритіів та оборонних споруд в межах міста, які були виготовлені на "дружніх" меру підприємствах.

Як наприклад один з бувших командуючих ТРО. Заслуги якого перед містом невідомі нікому. Ну і ще ряд військових начальників, яких заховали в списку між людьми які дійсно зробили для оборони міста дуже багато. Саме через це, від звання "почесний громадянин Харкова" з рук Терехова, свого часу, відмовився генерал Мельник, який на той час був начальником військового гарнізону міста і ні на день не залишав місто.
Про це багато кажуть люди, яким небайдужі всі ці теми і які уважно слідкують за тим як міський голова банкує почесними званнями, ховаючи між достойних тих хто йому робить корисні «послуги». А кнопки просто голосують.

До речі, 151 НЦ міський голова дуже сильно невзлюбив після того як його бігункам відмовили в схемі переводу ПДФО центра в Харків. А платить стали тим громадам які дійсно допомагають центру. Як раз це співпало з тим, коли він дав команду викинути «єтіх ваєнних із города». І нас дійсно викинули з кількох локацій.

Тобто я так розумію, що спрацював накопичувальний ефект і щось десь тригернуло і нерви не витримали.

Або навпаки, зроблено все, щоб я почав «панікувати», та замітати якісь умовні сліди і підсвітив сам, те що приховую або боюся. Або за реакцією на "гаманця", заховати певні дії. Варіантів кілька.
Але вони на жаль можуть від'їдати купу часу, якого і так не вистачає. Кілька дуже важливих задач в реалізації.

У зв'язку з цим, хочу відповідально заявити, що за мною нема криміналу. Зараз такий час що треба бути клінічним ідіотом (або пов'язаним з самим верхом у владі), щоб порушувати закон. Навіть в дрібницях.

Саме улюблене силовиками - Необлікована зброя і боєприпаси. Нема як явища. Досить давно з перервою на початок вторгнення. Не було з весни-літа 22 року, потім все здав. Все що є - оформлене згідно закону. Все настільки згідно-відповідно, наскільки тільки це можливо.
Все що використовуються при виїзді на роботу на ЛБЗ, береться "поганяти" в частині в інтересах якої працюємо і повертається зразу з відома вищого командування. З 14 року намагались щось накопати по цій темі, нічого не вийшло. Зараз тим більше, для тих хто давно в темі зброя = червоний знак "Небезпека". Бо всіх намагаються прихватити саме на цьому. Якийсь патрон в машині завалявся, або узргм, або ще якась дрібничка. Без варіантів.
Я старий, досвідчений, законослухняний цинік, який знає правила гри "без правил".

З наркотичними засобами, теж все нормально. Їх нема. Знеболювальні аптечні. Навіть те що має в своєму складі CBD, все закуплено легально. Ну, і навіть бухать не бухаю.

По частині СБУ і контррозвідки, тут теж дую на воду, вже дуже багато років.
Тому, якщо щось почнеться, значить почалось.

Тепер для тих, кому щось пропонують за мої проблеми.
Я не буду пропонувати нічого. Не маю бажання і ресурсів.
Я просто попереджую. Що ця ілюзія всеохватної мєстєчкової влади вже на закаті свого існування. І ця місцева кліка не має майбутнього. Доведено Трухановим. І російський паспорт це не єдина причина вводити ВЦА в місто і посунути мера. Є дуже багато інших і Терехов майже всі їх вже позбирав. Тому час готувати парашути. Або шлюпки.

І наостанок. Ігор Олександрович, це була відверто погана ідея. Буде боляче. Бо я просто не звертав уваги на діяльність місцевої влади. Тепер прийдеться влазити в нудні теми. Але я здібний.
І є ті, хто з задоволенням допоможуть. Навіть серед найближчого оточення. "Вчасно зрадити, це просто вчасно передбачити", так здається, в ваших колах кажуть?

Це могла би бути дешева навколодетективна, навколо панаоїдальна історія, над якою можна було б посміятись в "тісному колі", якби вона так не смерділа часами Януковича, та Харковом кінця 13 і початку 14 років. І це не "злочинна центральна влада", хоча її заслуга в цьому теж є. Це місцева "ілітка", яка впевнена, що центральна влада настільки слабка і має такі ж самі цінності, що дозволить повернутись в "складних регіонах" старим часами. І що поки ще "не все так однозначно" і "пабєдітєль нє апрєделен" (с).

Поряд зі смітником коло дома, перестрічає мене чоловік, 35-40 років, нічим не примітний.
Питає ввічливо -"ізвінітє, можна вас на секунду отвлєчь?". Зупиняюсь, повертаюсь до нього, він продовжує - "ми с вами не знакоми, Роман, но мєня просто просілі вам передать дословно: єслі ви нє закроєтє свою пасть, вам помогут ето сделать".
Я трошечки навіть розгубився, перепитую - в сенсі?
"В прямом", відповідає чолов'яга. "Мєня папросили ето дословно пєрєдать".
Єдине що перепитав у нього після цього - "так і просили "пасть"? Не рот?.
-"нєт, іменно пасть. Ізвінітє, я сделал что просілі". І пішов.

При чому, абсолютно рівним, ввічливом тоном. Без наїздів, без агресії, без тиску. Просто людина виконує те що поручили. Гарно і спокійно виконує. Впевнено.
Насправді, сама ситуація дуже грамотна. Чисто з психологічної точки зору. Відомо де я мешкаю. Смітник в іншій стороні, куди зазвичай виходжу, тобто спостереження було. Цифрових слідів ніяких. Камер там нема. Параноя і все.

Але, є дві речі на які завжди зважаю - 1. коли хоч в чомусь погрожують, вірю що це буде зроблено. 2. Знаючи чисто харківську специфіку, спочатку пресувати через силовиків, пробиваю через знайомих, чи не звертався бува хто до правоохоронців з "замовленням". Особливо вважаючи, що я ні до політики ні до антикорупційних речей відношення не мав і не маю, дуже дивний вихлоп. А крім харківського голови з його тратою грошей на "показуху", замість інфраструктури, я, як споживач, нікого не чіпав. Ну, його гаманець ще згадав пару днів тому. Але це не могло бути тригером. Щось раніше почалось.

І тут я влучаю на 100%. З двох місць підтвердили, з різних "контор". Бо спочатку не повірив що так грубо, прийшлося переуточняти.
Пішли по силовикам гонці (поїх словам, яки нема підстави не вірити) від "лудшего мера", з пошуком того хто візьметься виконати прохання. В ближньому оточенні сформульовано так (не ручаюсь за точність, бо сам не чув) - "закрить, запрєсовать, догнать, загнать і вообще убрать із города. Расходи компєнсируєм і отблагадарім".

Крім того, прозвучала інформація, що якщо в Харкові не знайдеться виконавців, то будуть звертатися в Київ. До полковника Рубеля А М, начальника департаменту стратегічних розслідувань НП, який в минулому з наближеного кола міського голови.
І до одного з заступників голови СБУ, який теж виходець з Харкова і теж був наближений свого часу до місцевої влади. Прізвище мені не назвали, бо то вже було інше уточнення.
Тобто маю на горизонті можливі проблеми.

Відверто кажучи, не зрозуміла така увага до сказаного мною, враховуючи що я тільки кілька разів пройшовся, по тому що лежить на поверхні. Не влазячи в глибину. Але десь, дуже боляче попав. Або хтось почав задавати питання, або зіпсував благосну картину "атца спасітєля".

Картина яку малюють холуї та медіа за гроші, і яка насправді дуже відрізняється від реальної. Від очікування росіян і пасивності в перші два дні, до виїзду з міста до кінця березня 22 року.
Так, Терехова не було в місті. Він виїхав жити спочатку за місто, а потім глибше в тил. На зв'язку був, навіть кілька раз заїздив в місто, роблячи це максимально медійно, але фізично, зійшов в тил, поки не стало відносно безпечно.
До речі, той же Синєгубов, хоча і виїхав жити за місто, був на службі кожного дня. А начальник ГУНП Тимошко, взагалі весь час жив в місті. Єдиний хто звалив в небезпечне місце (щоб не прилетіло випадково) і вичікував, це міський голова. Його фракція в міській раді, теж в більшості своїй виїхала, якщо не повним складом. "Атци спасітєлі" Далі в частині 2.