Дмитро Вітовський (1887–1919)
.
Сотник Легіону Українських січових стрільців, лідер Листопадового чину, перший секретар військових справ ЗУНР, командант Галицької армії.
Народився 8 листопада 1887 року в с. Медуха Станиславівського повіту (нині Івано-Франківська область) у дрібношляхетський родині.
Навчався у Станіславській гімназії, де був приналежний до таємного українського самоосвітнього гуртка, який деякий час очолював. Закінчив правничий факультет Львівського, а пізніше Краківського університету (був відрахований зі Львівського за активну участь в українських акціях).
Активний член Української радикальної партії, брав участь у створенні спортивно-пожежних товариств «Січі».
З початком Першої світової війни добровільно вступив до Легіону Українських січових стрільців (УСС), у якому командував сотнею, потім куренем. Згодом відзначився у боях в Карпатах, зокрема, на горі Маківці (1915), за що був нагороджений медаллю «За хоробрість».
У 1916–1917 роках на Волині та Поділлі активно організовував українське шкільництво, де вчителями працювали січові стрільці. Відкрив 46 українських шкіл, у яких навчалося понад 800 дітей. Також займався письменницькою діяльністю, публікувався під псевдонімом Гнат Буряк.
У 1918 році Дмитро Вітовський був головним організатором військового перевороту в ніч з 31 жовтня на 1 листопада — знаного як Листопадовий чин, який привів до встановлення української влади у Львові та проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
У першому уряді ЗУНР обійняв посаду Державного секретаря (міністра) військових справ. Відіграв провідну роль у творенні Галицької армії.
«Наша армія, що тоді творилася, особливо УСС-ці обстоювали негайну і навіть беззастережну злуку ЗУНР з УНР в одну соборну державу. А Вітовський був одержимий ідеєю соборности від гімназійних літ. Обстоював він також створення одної армії.» (Заклинський Мирон. Дмитро Вітовський. Нью-Йорк, 1967.)
Вітовський прагнув створити об'єднані національні збройні сили, розуміючи їх роль та важливість у період Перших визвольних змагань 1917–1921 рр. Про що також свідчить його знамените гасло: «Буде армія – буде державність!»
Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram
0
Показать ещё
