Ви переступаєте межу вже вкотре. Ви більше не просто байдужі-ви цілеспрямовано, методично, системно торгуєте смертю. Ви конвертуєте вбитих дітей у політичні бали. Ви міняєте життя військових на привілеї за столами переговорів. Ви ставите тіла на ваги, щоб урвати ще один політичний бал для себе від партнерів.

Ви-цинізм, зведений в державну політику. Ви не захищаєте країну-ви її продаєте по частинах.

Так, головний ворог-росія. Так, головний вбивця-путін. Саме вони запускають ракети, саме вони вбивають наших дітей, наших мирних, наших військових. Але ви-співучасники. Бо поки ворог вбиває ззовні, ви дозволяєте це зсередини. Ви не зупиняєте-ви використовуєте. Ви не мовчите-ви говорите. Але не для людей. Для себе. Для ефіру. Для заголовку. Для майбутніх і поки що ефемерних виборів.

І не смійте ховатися за чужими спинами. Бо винні всі-від місцевого депутата до голови ДОР,ОДА, від народного обранця до радника в Офісі Президента,керівника Офісу Президента, і до самого Президента. Вся вертикаль. Кожен, хто мав владу й використовував трагедію як сцену для самопіару. Кожен, хто замінив дію на пост, рішення-на селфі, відповідальність-на особистий рейтинг.

Ви перетворили горе на капітал. Ви вбиваєте-руками бездіяльності, цинічного розрахунку, страху втратити мандат. Ви не помиляєтесь-ви вибираєте. І кожного разу обираєте себе. Не країну. Не дітей. Не тих, хто воює-себе.

Ви боїтеся миру. Бо мир покаже, хто ви є насправді. Бо коли замовкнуть сирени-залишиться тільки тиша. І в цій тиші буде чути, як гучно кричить ваша провина.

Ви співучасники. Ви в системі злочину. Ви-частина смерті. І коли настане день відповідальності-не буде жодного “але”. Лише факти. Лише кров. Лише вирок.