1. Сплата штрафу по ППР у сумі 365 400 грн. за неподання звіту по ТЦО за 2015р. протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови суду апеляціної інстанції від 01.10.25 ?

2. Звіт по ТЦО за 2015 слід подати протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів) ?

1. Сплата штрафу по ППР

Відповідно до п. 57.3 ПКУ, штрафи за податковими повідомленнями-рішеннями сплачуються протягом 10 робочих днів з дня отримання ППР, якщо інше не визначено рішенням суду.

Якщо було оскарження і апеляційний суд виніс постанову 01.10.2025, то саме з цього моменту починає відлік строк (постанова набрала законної сили в день її проголошення).

10 робочих днів від 01.10.2025 = до 15.10.2025 включно. ✅

2. Подання звіту з трансфертного ціноутворення (ТЦО) за 2015

Відповідно до п. 120.3 ПКУ, якщо штраф за неподання/несвоєчасне подання звіту з ТЦО сплачено, платник зобов’язаний подати звіт протягом 30 календарних днів, що настають за днем граничного строку сплати такого штрафу.

Останній день сплати штрафу – 15.10.2025.

Додаємо 30 календарних днів → граничний строк подання звіту – 14.11.2025 включно. ✅

Отже:
штраф сплачується до 15.10.2025;
звіт ТЦО подається до 14.11.2025.

Згідно із висновками, викладеними у наведених судових рішеннях:

- з огляду на приписи підпункту 14.1.180   статті   14 Податкового Кодексу України, відповідно до якої податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб це самозайнята особа, яка зобов`язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею    18 та розділом   IV цього  Кодексу, та враховуючи приписи     статті 18 Податкового Кодексу України, позивач не є податковим агентом у господарських правовідносинах, що склались між ним та іншим суб`єктом господарювання - самозайнятою особою;

- зважаючи на те, що фізичними особами-підприємцями, щодо яких позивачем не була зазначена інформація у формі № 1-ДФ, були надані копії документів, що підтверджують їх державну реєстрацію як суб`єктів підприємницької діяльності, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно відповідно до пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України податок на доходи не утримувався, оскільки в даному випадку остання не виступає податковим агентом щодо таких осіб. Обов`язок щодо подання інформації про виплату доходу зазначеним фізичним особам-підприємцям за формою № 1-ДФ у позивача відсутній.

Суд звертає увагу на те, що в межах цієї справи судами встановлено, що в акті перевірки відсутні посилання на наявні трудові договори Позивача з фізичними особами, не надано такої інформації Відповідачем і суду. Тобто, Позивач не мав господарських відносин з фізичними особами, оскільки усі господарські відносини із встановленими під час перевірки особами проводились як із суб`єктами господарювання. Позивач мав господарські відносини з фізичними особами - підприємцями, а тому не є податковим агентом відносно суб`єктів господарювання.

Відтак, суди попередніх інстанцій з дотриманням вимог чинного законодавства та відповідної судової практики суду касаційної інстанції зазначили про відстуність у Позивача обов`язку щодо відображення в податковому розрахунку за формою №1-ДФ доходи, сплачені самозайнятим особам, які є суб`єктами господарювання, та задвольнили позовну вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 лютого 2020 року № 00001764207 про накладення штрафу у розмірі 510 грн.

На підставі матеріалів справи, з урахуванням норм права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суди дійшли висновку, що позивач при придбанні товару у фізичної особи - підприємця діяв в рамках норм ПК України, оскільки при взаємовідносинах з суб`єктом підприємницької діяльності він не виступає в якості податкового агента, та, як наслідок, не зобов`язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за суб`єкта підприємницької діяльності, а отже, в податкових розрахунках форми 1-ДФ і не зобов`язаний відображати доходи, виплачені вказаній особі. При цьому позивачем також надано доказ державної реєстрації вказаної фізичної особи-підприємця відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності - виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.08.2018. Вказаною фізичною особою-підприємцем були подані податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 3 квартали 2019 року та за 2019 рік.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 640/10685/20
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100124167

За визначенням, наведеним у підпункті  14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV  цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV  цього Кодексу.
Відповідно до підпунктів а) та б) пункту 176.2 статті   176 ПК України особи, які відповідно до цього   Кодексу   мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно з підпунктом 177.7 статті 177 ПК України фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Суд позбавлений можливості задовольнити касаційну скаргу Відповідача  щодо формування правових висновків у справі в аспекті обов'язку Позивача подавати розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб із ознакою доходу 157, оскільки висновок за результатами наведених вище норм вже  неодноразово формувався  Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20 квітня 2018 року у справі №805/1136/17-а, та від  30 травня 2019 року у справі №806/1913/17.

Позиція Верховного Суду щодо відсутності обов'язку відображення в 4ДФ виплат за 157 ознакою доходу виплачених ФОП.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2025 року
м. Київ
справа № 808/2789/17
https://reyestr.court.gov.ua/Review/128332517

Відповідно до п.177.8. ст.177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Отже судами вірно зазначено, що для неутримання податковим агентом податку на доходи фізичних осіб суб`єктом господарювання, який має господарські відносини з фізичною особою-підприємцем необхідно встановити, зокрема, чи є документ, підтверджуючий, що фізична особа зареєстрована суб`єктом підприємницької діяльності (виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних або фізичних осіб - підприємців).

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 460/2790/18 (касаційне провадження № К/9901/14423/19).

Однак як встановлено судами попередніх інстанцій, перевіркою таких фактів не встановлено, а навпаки підтверджено, що всі фізичні особи-підприємці надали документи про свою держану реєстрацію, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки позивач не повинен був нараховувати, утримувати та сплачувати податки фізичним особам-підприємцям, яким сплачувались кошти протягом 2014-2016 років, він по відношенню них не був податковим агентом, а тому не був зобов`язаний подавати податкову звітність за формою 1-ДФ.
 
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 560/9843/21
https://reyestr.court.gov.ua/Review/117120315

Відповідно до п.п.177.8 ст.177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб`єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

Акції | Stocks | Канал про інвестиції та фондовий ринок — автор веде публічний портфель, регулярно розбирає компанії та ділиться аналітикою. Є й приватний канал з розширеним контентом. Підписуйся.

💵Джун в ІТ — щодня свіжі вакансії для джунів із ЗП від $1.000.

Business Diary| Бізнес Щоденник — головний канал для заробітку у 2025році! Щодня: вибухові бізнес-ідеї, перевірені способи заробітку без вкладень і найгарячіші поради від топових підприємців та інвесторів.

Коді інгліш — ненудна англійська для ІТ: нові слова та корисні фрази.

🔥 SPEKA — медіа для тих, хто горить підприємництвом та технологіями. Доступно, легко, відверто. Підписуйтесь.

💸Бізнес Мотиватор — твій поштовх до фінансового прориву! Сильні ідеї, практичні поради і найкращі матеріали для стрімкого бізнес-росту та успішної карʼєри.

Інвестор24 — Найголовніші події в світі інвестицій.

Донбізнес — канал про український бізнес, підприємства та економічний потенціал держави. Розповідаємо, як змінюється промисловість, хто інвестує в Україну та що будується вже сьогодні. Тут народжується нова українська економіка — і ми фіксуємо її крок за кроком.

ІНВЕСТИЦІЇ В АКЦІЇ США — все про фондовий ринок США. Як почати, та сформувати портфель з середньорічним доходом 18.6%. Автор тг-каналу веде публічно свій портфель на $23 000.