FT опублікував текст Харарі "Чому Україна виграє війну", який є просто ідеальною сумою аргументів для наших партнерів, чому необхідно підтримувати Україну.

"Найбільшою та найдосвідченішою бойовою силою, що стоїть між російською армією та Варшавою, Берліном чи Парижем, є українська армія. Польська, німецька та французька армії налічують близько 200 000 солдатів, більшість з яких ніколи не брали участі в бойових діях. Українська армія, навпаки, налічує приблизно 1 мільйон солдатів, більшість з яких є досвідченими ветеранами.

Після двох тижнів, протягом яких російські літаки вторглися в Естонію, а російські безпілотники літали над Польщею та Румунією (а можливо, й Данією), європейцям варто задуматися над тим, що якщо Росія завтра нападе на Європу, а США вирішать не втручатися в бойові дії, найбільшим військовим активом Європи буде українська армія. Американські військові також мають багато чого навчитися з бойового досвіду України та її передової збройової промисловості. Особливо у сфері бойових дій з використанням безпілотників, інновації та величезний обсяг даних роблять Україну світовим лідером. Ймовірно, це одна з причин, чому президент Трамп останнім часом став більше підтримувати Україну. Він любить підтримувати переможців".

Минулої ночі весь світ став свідком різкої зміни позиції президента США Дональда Трампа щодо України. Після зустрічі з Володимиром Зеленським він зробив цілу низку заяв, серед яких, мабуть, найгучнішими стали слова про те, що Україна за підтримки ЄС може повернути всі свої території і «хто знає, може, навіть піти далі».

Зеленський за підсумками зустрічі, у свою чергу, заявив, що не може ділитися деталями розмови з Трампом, але президент США тепер володіє важливою інформацією про ситуацію на фронті. «Те, що Путін так багато брехав президентові Трампу, також мало значення», — сказав президент України.

З одного боку, це надихаюча зміна в підході адміністрації США. Ще зовсім недавно обговорювалося питання територіальних поступок і мало не визнання окупації Криму. Водночас непокоять постійні обмовки Трампа, які стосуються підтримки Європи. Вашингтон явно намагається перекласти відповідальність на ЄС, який далеко не є єдиним цілим, у тому числі у відносинах із Москвою.

Одна фактична обіцянка, яка пролунала і є приводом для оптимізму, — це ще раз підтверджене зобов’язання Трампа постачати Україні зброю, оплачену союзниками по НАТО. А також його позиція про те, що країни НАТО мають збивати російські цілі, які порушують їхній повітряний простір. Все інше більше нагадує хоч і значно приємнішу, але все ж риторику, покликану ухилитися від відповідальності за протистояння з РФ.

Підписатися: Леонід Нєвзлін