Молодий Ганнібал (2007)

Цей Ганнібал ганібал-ганібал, і заганібал усіх.

Отже, з того, що я прочитав, схоже, не одному мені після показаного в "Червоному драконі" спало на думку "нашо вони роблять ремейк "Ягнят", якшо в них у зав'язці є чудова історія?" Ділаурентіс так само відчув попит від аудиторії дізнатись про минуле Ганнібала і він зв'язався з автором книги та попросив написати ще щось. Типу "ми робитимемо це з тобою чи без тебе". І автор книги погодився написати книжку і одночасно з нею сценарій-адаптацію до власної книги. Тож книгу опубліковали за пару місяців до екранізації.

Фільм, як я побачив, прям дуже хаяли за те, що Ганнібалу дали супербанальну передисторію, суцільні кліше. І взагалі якось це все взагалі не в дусі франшизи. Але особисто мені зараз це було болюче дивитись. Бо вони показували німців, які після того як мародерили, вбивали, ґвалтували та катували просто повернулись до сімей з награбованим та жили своє найкраще життя у розкоші, а я бачу, що зараз рашкенці роблять все те саме. Такі самі виродки, що намагаються вийти сухими з води.

У фільму декілька проблем. По-перше, він не детектив. До цього не детективом був тільки "Ганнібал" і то був гімнячий фільм. По-друге, кіно пропонує нам вболівати за Ганнібала, поки він мститься німцям. А я не хочу вболівати за Ганнібала. І як би у мене зараз образ німців не підсилювався тим, що я бачу в них типових рашистів і щиро зичу їм всього найгіршого, Ганнібал також покидьок і пішов він в сраку. По-третє вони вирішили показати дитинство Ганнібала під час другої світової, коли німці з'їли його молодшу сестру. І це точно НЕ ТЕ, шо всі хотіли б побачити. Це буквально ламає навіть таймлайн. Якшо він 34-го року народження, то в "Червоному драконі" йому має бути 46 на момент, коли його піймали, в "Ягнятах" йому 54, а він там явно молодший, а в "Ганнібалі йому має бути 64, а він щось занадто жваво бігає, як на цей вік.

Автор згадав, як Ганнібал питав Клеріс, чи перестала вона чути ягнят, і персонажа Нортона теж там щось схоже питав, і побудував весь фільм на тому, як Ганнібал позбувається криків увісні власних "ягнят". Через що цей фільм про те, як Ганнібал майже доєднався до Массаду.

Але актор дійсно грає моторошно. Якщо Гопкінс в "Драконі" сказав, що просто вже не заморочувався, а чисто розважався в тому образі, забивши на слово "тонкість", то цей хлоп, так само забивши, лякає мене значно більше. Він вже тупо як Джокер.

Ще один гімнячий фільм

#ікотікаподивився

Червоний дракон (2002)

Якимось чином вже за рік виходить ще одна екранізація, тепер вже найпершої книги (бо провальний фільм 1986-го вирішили перезняти тепер з Гопкінсом, хоча технічнодо цього він був частиною франшизи). І на подив "Червоний дракон" цікавіший за "Мовчання ягнят".

Чисто технічно, воно радше ремейк, а не приквел, що насправді спантеличує, якого біса той чувак писав книжки з однаковим сюжетом і його ніхто не по руках за це?

Але якщо тут події відбуваються за 10 років до "Мовчання", то тут Ганнібалу має бути 30, а виглядає він усе ще на 50. Та не суть. Насправді на початкових титрах нам показують сюжет, який дуже цікаво було б подивитись. А саме як персонаж Нортона із ФБР подружився з психіатром серійним маніяком, справу якого розслідував. Чому нам не показали саме це???

А далі Нортон мені був набагато цікавіший за Клеріс. Він не наївне дівчисько, яким маніпулюють, а чувак, що добре знає Ганнібала та крутить ним у відповідь. Це ж офігезно. Щоправда, ближче до середини, ця динаміка зчухає, тут її можна зрозуміти, наскільки мені відомо, у книжці майже не було Ганнібала, тож йому додавали сцен як могли, навіть автора книги залучили для цього. Так, динаміка з Лектором зчухає, але натомість у нас є шикарний лиходій, що просто в рази цікавіший за того, що був у "Мовчанні". І музика Дені Ельфмана, і гра акторів, фільм тащить. Навіть всіх тих самих другорядних акторів зібрали.

Дивно, що про цей фільм значно менше говорять. Мабуть, бо тут не було якихось знакових візуально ячкравих образів чи моментів. А куди тут поділи 80 лямів, я знову не знаю.

#ікотікаподивився

Ганнібал (2001)

Продовження пригод Ентоні не-кажи-Гопкінса-доки-не-перестрибкінса

Мені стало цікаво, чому у сиквелі замість Джуді Фостер тепер Джулліана Мур і відповідь була цікавою. Річ у тім, що після шаленого успіху фільму "Мовчання ягнят", автор книги випустив продовження книги. Після чого екранізацію одразу ж запустили у виробництво. Але виникла проблема. Режисер "Мовчання", прочитавши книгу, сказав, що це лайно він не хоче чіпати й дванадцятиметровою палкою. І Джуді Фостер, судячі з усього, сказала приблизно те саме. Тож послалася на зайнятість в іншому проєкті. Гопкінс, як завжди, виявився менш перебірливим.

Зокрема всіх смутив фінал книги, де Ганнібал знаходить кістки батька Клеріс та за допомогою гіпнозу дає можливість побачити його живим та попрощатися. Після чого між Клеріс та Ганнібалом виникала закоханість, вони ложечкою їли мізки якогось чувака після чого рушали в захід сонця як коханці. Тоді на проєкт запросили Рідлі Скотта, але навіть він заявив, що то трохи перебір і отримав офіційний дозвіл від автора книги змінити кінцівку.

Цей фільм підводить головним чином те, що він намагається бути саме сиквелом "Мовчання", а не окремою історією. І це не працює. Минає десять років і Ганнібал знову починає діяти. Але як він отримав візу в Європу на десять років? Якого біса??

Добре, якщо серйозно, то перші 40 хвилин знову не відбувається нічого, однак хімії між Мур та Гопкінсом не має, ауліозаписи їхніх розмов це не те саме, що розмови, музика Цимера працює гірше ніж Шора і в цілому це вже не цікаво. Цікаво ненадовго стає, коли ми бачимо італійського копа, який замість того, щоб схопити маніяка, намагається продати його багатію, якому Ганнібал насолив. Але цей сюжет швидко закінчується і ми повертаємось до Клеріс.

Срака-мотика, яка ж тут тупа Клеріс. Після того, як Ганнібала викрали, вона намагалась того врятувати. Ти серйозно? Я б помахав ручкою і сказав "розважайся, любчику, подивимось, що з тобою зроблять". Або ж пішов чисто шоб переконатись, що вони не схиблять. Але ж ні, вона вбиває викрадачів, але рятує сраного Ганнібала.

Це фізично важко дивитись. Вона була тупою студенткою, тепер вона тупа тупилка. Нікому тут не співчуваєш, тупий гидкий фільм, ле невідомо куди поділи 90 лямів баксів. Куди тут можна було витратити 90 лямів???

#ікотікаподивився

Мовчання ягнят (1991)

Настюха вирішила йти далі по класиці. Вирішили що прийшов час канібала-Ганібала.

Загалом непоганий детектив, хоч і з гидкими моментами, але за акторами так цікаво спостерігати, що не дуже звертаєш увагу на повільність фільму. Серйозно, ми такі, так тут же нічого не відбувається, але минуло 40 хвилин. які відчувались як 10. Окей. А може то магію ще робить музика Говарда Шора.

Насправді в середині я трошки заплутався. Мені здавалось, що Ганнібал просто бреше, що щось знає, щоб вийти на волю. Він трошки втупу маніпулював Клеріс і я навіть здивований, якщо їхні розмови підслуховували, чому ніхто цього не почув. Але потім виявилось, що наче й дійсно Ганнібал знав убивцю, тоді питання, що за дивне співпадіння? Далі він називає ім'я вбивці, всі копи розшукують вбивцю, а потім Клеріс продовжує випитувати у Ганібала ім'я вбивці, а він не каже. Щось мені здалось в цьому місці вони перемудрили, або недостатньо пояснили. Бо я щось якось так і не догнав, чому копи помилились адресою, а Клеріс ні.

Ну і мене вибісила кінцівка, де Клеріс замість того щоб викликати підкріплення полізла туди сама. В реальності їй би за таку поведінку дали б не відзнаку, а догану. Бо за таке в подібних випадках б'ють по сраці і позбавляють ліцензії. Я дивився поліцейські серіали, я знаю. Але спишу на те, що то наполягла губернаторка, дочку якої врятували. А на те, що Клеріс винувата у втечі Ганібала усі вирішили закрити очі, як я розумію.

В підсумку кіно тащать акторські роботи та атмосфера, тому пофіг. Воно працює.

#ікотікаподивився

Той, що виганяє диявола (1973)

Пішли далі по класиці. Ніколи не бачив цього фільму. І виявилось, що подивився режисерську версію, бо ніхто не попереджає. "Нашо тобі взагалі театральна, коли є режисерська?" Така зараз логіка. А я дізнався, що режисерська (насправді просто "альтернативна") має гірші відгуки. Бо вони багато чого змінили, навіть кінцівку, та пододавали зайвих сцен, які збивають ритм. Хоча хтось пише, що нові сцени краще розкривають персонажів.

Коротше, мої враження про фільм змішані. У фільмі усе ще багато лякалок, які й досі працюють. Майже усі найкращі лякалки виявляється були відсутні у театральній версії. Але напругу творці наганяють люту, і, що цікаво, у фільмі майже немає музичного супроводу. Однак загалом затягнуто і водночас рвано з точки зору оповіді.

Насамперед мене розсмішили розкопки на початку. Просто дивишся на те, як вони там махають кірками і розумієш, чому усі глечики, що вони знаходять, биті. Знову ж таки, чи потрібне було та сцена взагалі? Виходить, що католицького священника повернув до віри шумерський демон? А чому на нього діяли католицькі молитви? Тут дуже заплутане питання яким молитвам має підпорядковуватися який демон.

Потім цей священик. Не встигли нам показати його мати, як вона за кадром опинилась у лікарні. Не встигли ми їй поспівчувати, як хтось комусь вже починає розповідати, що вона померла. І отака рвана оповідь постійно. Важко слідкувати.

З дівчинкою теж нічого не зрозуміло. Як саме вона почепила того демона? То демон грався зі священиком, то корчився, коли свята вода виявилась водою з крану. Який у нього був план, що саме і чому він робив не зрозуміло. Зате накидали купу риганіни. Ригачки це не страшно, коли вже Голлівуд зрозуміє?

Коротше, кінцівка мене розчарувала, бо замість якоїсь вже повноцінної екшн-сцени з твістом, де все нарешті пояснять, там вони постійно перериваються на "драматично постраждати".

Фінал мене взагалі заплутав. Словом суперечливі враження.

Більше цікаво було подивитись, що саме викликало свого часу такий ажіотаж. Люди втрачали свідомість, вибігали з сеансів, була масова істерія. Наскільки я пам'ятаю, фільм тримався в кінотеатрах 2 чи 3 роки, здається, настільки він був популярним. "Ворнери" під нього тоді почали орендувати цілі кінотеатри, щоб забирати потім собі 100% з продажу квитків. Через цей фільм довелося навіть припинити моду на блексплатейшн. Довгий час це був найприбутковіший фільм в історії.

Критики писали, що фільм зробив найбільшу рекламу церкви за часів написання біблії. Бо масова істерія тоді змусила людей знову зробити церкву популярною і саме тоді як протидію церкві з'явилась рок-музика якою ми її знаємо. Навіть оце подружжя Воренів з "Закляття" зробили собі кар'єру демонологів саме на довірливих людях, яких налякав цей фільм.

Ну тобто культурний вплив у фільму чималенький і зараз я навіть не уявляю, що треба зробити фільму, щоб настільки вразити людей. Зараз, мені здається, це вже неможливо. Все це наводить на роздуми, наскільки культура впливає на суспільство і що цензура в такому контексті має сенс. Адже безвідповідально знімати кіно просто про що хочеться.

#ікотікаподивився

Від заходу до світанку (1996)

Настюха захотіла подивитись класику, кіно яке всім подобається. Я попереджав, що це трешак, мені ніхто не повірив. Але я думав, що там будуть криваві сцени, які доведеться мотати, а не кривий сценарій.

Тут, можливо, смаковщина, але я не знаю, хто вирішив, що Клуні підходить на роль бандюка. От прям як наче актор був не на своєму місці, хоча всі інші добре підібрані.

По-друге, "сценарій- Квентін Тарантіно". Це просто хотілося вимовляти щоразу, як у фільмі відбувалася повна тупня. Наприклад, Клуні тут бандит, окей, я можу зрозуміти нашо він бере з собою Тарантіно, якщо той неадекватний. Типу братерська любов така сильна, що він йому все пробачає. Але він же від того не має ставати тупим. Типу нашо він видав тому хворому на голову Тарантіно зброю? Було очевидно, що Тарантіно вб'є жінку, настільки очевидно, що далі нема куди. Але замість того, щоб Клуні думав як сходити в магазин, не дати Тарантіно вбити жінку, але водночас не дати їй можливості втекти, Клуні просто тупить. Зате купа моментів, де видно, хто у фільму сценарист.

З середини починається зовсім інше кіно, до якого глядача не готували, але мабуть це частина жарту.

І окей, оце все було заради тих трешових п'яти хвилин у барі, якраз та сцена, яку всі люблять. Мабуть вона прикольна, хтось щось в цьому знаходить, окей. Але це тільки половина фільму, а далі що? А далі фільм розуміє, що він не короткометрівка і щось треба робити ще хвилин 40. І отут починаються справжні проблеми.

Одного персонажа кусають, він приховує це хвилин 5 перш ніж перетворитися, кусає другого - той перетворюється за декілька секунд. Потім кусають третьго у те ж місце, що і першого і він каже "у мене є десь година до перетворення, за цю годину вампіри якраз виламають двері". І нам показують розгублних вампірів, які не розуміють, режисер дозволив їм йти по коридору до дверей з головними героями, чи ні?

І фінальна бійка капець яка тухла. Де купа масовки вампірів просто танцюють зі сторони в сторону замість того, щоби атакувати натовпом з усіх боків. І все так в'яло, так тупо якось і так видно цю умовність, що я не знаю, як фільму вдалося стати класикою. Навіть концепт недопродуманий, бо якщо є бар вампірів, то як ніхто не помічає постійні зникнення купи людей? І якщо всі тамтешні вампіри, які чудово себе контролюють та мають людський вигляд, то, виходить, і для головних героїв це був не вирок?

Фінал взагалі розчарував набором персонажів, які вижили. Просто гидке спустошуюче відчуття. Мій "улюблений" жанр - лайно трапляється.

За фільм було кілька дотепних жартів, зокрема фінальна розмова з мафіозі та фінальний кадр. Але... я не знаю. Продовження не дивититимусь, бо в них рейтинг такий, який я б поставив цьому фільму.

#ікотікаподивився