Смілянський — у рейтингу Forbes.

Ні, не через статки. Хоча бачу, багато хто вже кинувся готувати заголовки про «мільйони Смілянського» 😊

Є такий анекдот (я його адаптую без ненормативної лексики):

Прокинувся вранці, відкрив Forbes — не знайшов себе у списку? (тут були матюки) Швидко біжи на роботу!
Знайшов себе у списку? Значить, ти ще спиш — прокидайся (запікано) і швидко біжи на роботу!

У мене – по класиці: все навпаки. На вихідних отримав свіжий Forbes, знайшов себе в рейтингу топ-25 CEO — але вже зранку був на роботі.

По-перше, дякую всім, хто проголосував — це приємно. Не вірте CEO, які кажуть, що їм байдуже — vanity, my favorite sin 😎

По-друге, я там — єдиний представник держсектору. У 2020-му нас було четверо. Тренд, скажімо так, неоднозначний. Але поки хтось потрапляє в списки НАБУ — я потрапляю в Forbes. Вважаю, це вже щось 😊 (А ще — піднявся з 18-ї на 4-ту сходинку з 2020 року. Теж непогано.)

По-третє, хочу привітати всіх моїх колег-CEO — я майже всіх знаю особисто, багато хто — давні знайомі. Це дозволило нам непогано пожартувати під час фотозйомки. Бо коли фотограф намагається керувати CEO — це прикольно 😊

Четверте. Мої досягнення — це досягнення всієї команди Укрпошти. Без них нічого б не було. Яким би активним чи креативним я не був.

П’яте. Мені є що сказати — і про роль CEO, і про Наглядові ради, і про державний менеджмент. Обов’язково скажу. Дев’ять років у держсекторі без корупції та скандалів — дають мені це право. Як і право сказати кілька слів про популізм, який міцно оселився в головах наших людей.

Минулого тижня вийшло моє інтерв’ю. Попри присутність у списку Forbes, я сказав, що орендую просту квартиру в Києві, не маю власного авто, охорони і т. п., та щодня ходжу на роботу пішки. Це викликало справжній шторм у соцмережах.

Тож для тих, хто витрачає місячну зарплату на айфон чи брендові речі й не розуміє, куди дівається моя — буде окремий пост 😉

А поки — рейтинг рейтингом, а Укрпошта great again сама себе не зробить. Працюємо далі!