Під час війни Чечня зазнала колосальних руйнувань. Особливо жорстоких ударів зазнало місто Грозний, яке було практично стерте з лиця землі внаслідок масованих авіаударів, артилерійських обстрілів та танкових атак. Столиця республіки зазнала настільки нищівних руйнувань, що у 2003 році ООН визнала Грозний найбільш зруйнованим містом на планеті.
Цивільна інфраструктура — житлові будинки, школи, лікарні — ставала мішенню. Використовувалися важкі авіаційні бомби, системи залпового вогню та термобаричні боєприпаси. Вибухи забирали життя й стирали з лиця землі цілі райони.
Сотні тисяч чеченців стали біженцями. Десятки тисяч — зникли або загинули. Людей викрадали, катували, вбивали без суду і слідства. Чечню було не просто зруйновано — її випалювали, як землю, яку хочуть стерти з пам’яті.
Але історія не забула — і повторилася. Сьогодні в Україні ми спостерігаємо ту саму стратегію: килимові бомбардування, удари по житлових кварталах, школах, театрах, лікарнях, електростанціях. Буча, Маріуполь, Харків — немов продовження трагедій Грозного, Аргуна, Шалі.
Знову термобаричні боєприпаси. Знову крилаті ракети. Знову зруйновані будинки і мертві діти.
Руйнування, які несе Росія, — це не просто наслідок війни. Це частина її почерку: придушити страхом, знищити пам’ять, стерти з лиця землі все, що чинить опір.
Telegram | Instagram
0
Показать ещё
