.

Це не про пафос. Це про внутрішнє відчуття справедливості. Про пошук свого справжнього «Я».

Від «стінки на стінку» у дворах, двіжів на футбольних аренах, замісів з беркутівцями до перших боїв під Слов’янськом і до оборони Покровська.

Тільки від тебе залежить, як далі розвиватимуться події. Докажи, що ти подорослішав разом із країною й тими, хто стояв поруч на кожному двіжі.

Гул фанатських трибун, вуличних бійок і вечорів у пабах вщух. Двіж продовжився на фронті. Докажи, що не залишишся осторонь.

Долучайся до батальйону, що виріс із вогнів Революції гідності й перших боїв на сході. До батальйону, який сформований із штурмової роти ДУК «Правий Сектор» на чолі з Дмитром Коцюбайлом та з середовища активістів, ветеранів і молодіжного руху «Гонор».

Сьогодні ми — один із найдосвідченіших і найефективніших бойових підрозділів в Україні.

Долучайся до зграї.
Докажи, що можеш. Докажемо, що варті.

Заповнюй анкету за посиланням, або телефонуй 0 800 40 0403

«Да Вінчі» завжди об’єднував людей навколо ідеї боротьби за свободу. Його характер, компетентність і відданість справі сформували образ лідера, який надихає військових і волонтерів продовжувати боротьбу за Україну.

Збір на потреби підрозділу в день народження командира вже став символічним — адже справа Дмитра продовжує жити в людях, яким він довіряв, і в проєктах, які він започатковував.

Ми продовжуємо традицію пам’яті та вдячності й оголошуємо щорічний збір «Один зі зграї».

Мета: 15 000 000 грн — на ще більше дронів для зграї.

«Вовки Да Вінчі» були одними з перших, хто почав активно застосовувати безпілотники на полі бою. І сьогодні на Покровському напрямку підрозділ залишається одним із найефективніших — бійці щоденно запускають близько 40 FPV‑дронів, які допомагають знищувати ворожу техніку й живу силу ворога.

Задонатити можна за посиланням

Ви також можете підсилити нашу ініціативу й відкрити дружню банку — залиште «+» у коментарях, і ми з вами зв’яжемося.

1 листопада — день народження командира та провідника Дмитра «Да
Вінчі» Коцюбайла

Його шлях — це шлях від юнака, який не боявся взяти відповідальність, до легендарного командира батальйону «Вовки Да Вінчі».

Він жив Україною і за неї віддав життя.

Спадок Дмитра — це не лише бойова слава, а й дух свободи, який він залишив нам.

Сьогодні ми продовжуємо його шлях.
Ми — його воїни, його братерство, його нація. Ми несемо знамено «Вовків Да Вінчі», так, як він би цього хотів: з честю, гідністю і вірою у перемогу, як символ честі, стійкості та спадковості боротьби. Ми зберігаємо той вогонь, що запалив він, і передаємо його далі — у серця тих, хто ще прийде за нами.


Бо нація живе, поки живе пам’ять про своїх героїв.
І ми — ті, хто тримає цю пам’ять у строю.

Да Вінчі живе в кожному з нас. І доки ми стоїмо, живе його справа, живе Україна.