Все ніяк не можу звикнути до зміни ритму. Здавалось, що вже 4 рік живу так, але іноді дивуюсь, що 20 років тому сгоняти на двогодинну зустріч з Київа до Дніпра, Харькова, Одеси чи Львова була подія до якої треба готуватись та потім два дні відходити, а зараз це взагалі не подія, сів, та поїхав. А зараз планування та збір до поїздки надовго на один-два тижні взагалі не планується. Речи в багажнику, тож сів, та поїхав, якщо документи є.
Питання, що треба кожен раз, як виходиш з квартири перекривати воду, світло, вікна та слідкувати за ТО на машині.
Звісно, відчуття, що ти собака-безхатько без постійного місця проживання пригничує. Після перемоги не буду їздити півроку взагалі.
Окремо буду змінювати політику по зустрічам. Вже віддав великий шмат часу для зустрічив з друзями та буду відвідувати більше івентів, та зроблю послаблення в політиці по івентам: людей я любити не став, але за два роки самоїзоляції, та виключно ділового спілкування, почав розуміти, що картинка всесвіту почала виглядати видірваною від реальністі: перестав розуміти чим живе суспільство.