Про демобілізацію та контракти
В кінці 2022 року вперше піднялась тема демобілізації після 12 місяців служби, згодом говорили про 18 місяців служби. Що в першому, що в другому випадку я розумів, що це неможливо. Коли заговорили про демобілізацію після 24 місяців, почав припускати, що це можливо, так як за два роки можна пропрацювати бачення і механізми, як це буде відбуватись.
Але маємо те, що маємо на даний час.
Коли з’явились контракти 18-24, це мене не обурило від того, що люди, які старші нічого не отримають. Тут я навпаки побачив, що зрушення є і хоч хтось отримає те, на що заслужив. Бо коли я потрапив до армії, в моєму підрозділі були хлопці, які закінчили строкову службу і через декілька місяців прийшли добровольцями в СОУ, маючи 21 рік. Так само умови мотивації підписання цього контракту є заохоченням для того, щоб люди йшли на службу.
Зараз держава розглядає систему контрактів, щоб заохочувати людей йти служити з чіткими термінами служби та фінансовим забезпеченням. Я вважаю, що це ще один позитивний крок для обороноздатності нашої країни і в комплексі все буде працювати.
Обов’язок захищати країну та патріотизм - це чудово, але на стіл щось ставити треба в сім’ї, підтримувати належний рівень життя та інші поточні питання, які виникають в родині.
Давайте будемо чесними, ворог вже давно застосовує фінансову мотивацію і не тільки, щоб їх люди йшли масово підписувати контракти – це працює. Тому чому нам не переймати ці методи для мобілізації? Бо противник в нас вчиться всьому, до чого тільки може дотягтись, і робить це швидко.
Коли говориш з хлопцями, які в армії - хтось захищає країну, щоб ворог не прийшов на Волинь, хтось - щоб сім’я була в безпеці в Житомирі, хтось не хоче, щоб ворог зайшов в Київ, Смілу, Дніпро, Полтаву і т. д. Мотивація різна, але хтось воює, бо в нього фінансовий інтерес і воює не менш ефективно, чим інші люди, десь навіть краще. Грошовий ресурс має бути як один з елементів мотивації для людей, щоб долучатись до війська.
І речі треба називати своїми іменами. Чим швидше держава буде впроваджувати такі механізми заохочення - тим сильнішою буде ставати наша країна. Це потріно розуміти всім, як би цинічно це не звучало. Хто призвався ще на початку повномасштабного вторгнення, може відчути почуття несправедливості, але така реальність, що такої кількості добровольців країна вже не має і треба знаходити інші інструменти заохочення людей.
Один мотивований воїн вартий п’ятьох або навіть десятьох деморалізованих, яких привели до армії не за власним бажанням.
Світ такий який він є, хочеться нам того чи ні.
Читай далі👇