Дивіться, як вчасно ми згадали із Сергієм Верлановим про --

Той перший романтичний склад ГРД

Складно уявити собі кращий портрет сучасного чиновника: купу років у Прайсах і у Саєнко Харенко, активний член юридичної спільноти та, з рештою, член щойно створеної Громадської ради доброчесності.

Ми поговорили із Сергієм про те, що рухало ним у бажанні реформувати судову владу, як саме задумувався цей орган, у що мав перетворитися і що, як йому здається, пішло не туди. Або туди. Тут вже самі робіть висновки.

https://www.deadlawyers.org/pioner-grd-v%ca%bcyu-iz-sergiyem-verlanovym/

*Ця публікація підготовлена Спілкою мертвих юристів у межах гранту, наданого Проєктом ЄС «Право-Justice». Її зміст є виключною відповідальністю Спілки мертвих юристів і геть не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

З патімейкером Спілки мертвих юристів Сергієм Міськом все добре, бо його корч прийняв удар на себе --

Терміновий збір для Сергія Міська

У його із побратимами зореліт влучив ворожий FPV дрон і вивів його з ладу до ступеня, не сумісного із подальшим використанням за хоч якимось призначенням.

Для них це критично, бо саме на цій машині пацани їздять на бойові вильоти. Тому просимо вас закинути трохи (або не трохи) донатів на ремонт пепелаца і на, вочевидь, більш якісний засіб реб.

Потрібно: 100ʼ000 грн
Банка: https://send.monobank.ua/jar/3gdAPqQjbd
Картка: 4874 1000 2157 1305

Сергій передає всім нам дякую і всіх обіймає всіх незалежно від розміру донату.

Для новоприбулих: ось Сергій.

Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

Стандарти журналістики зі стелі зʼявилися. Прокинулося зранку БіБіСі усім репортерським складом і написало про стандарти перевірки фактів та відділення їх від оціночних суджень --

Учорашнє слухання ТСК показало різницю між блогером і журналістом

Блогер лише "висловлює свої припущення" та нікому особливо нічого не мусить пояснювати, хіба може закрити коментарі до посту. Ну не бачив документ, про існування якого стверджує у статті. Просто припускає, що є такий темник. Бо міг же бути -- міг. Адже Михайло Жернаков та ДеЮре могли щось монополізувати, а раз могли, значить припускаємо для своїх читачів, що монополізували. Такий от оціночний факт. Більшість читачів не ставитимуть під сумнів якісь там скучні фактичні судження.

Навіщо вони взагалі потрібні, ті факти у соціальних мережах чи у колонках на УП? Спробував би Сергій Власенко з усім ТСК прийти у коментарі до блогера і поганяти його там по фактам. Був би жорстко розлайканий і у різноманітні неприємні місця.

Тому доволі мудро було витягти блогерів із комфортних інтернетів у поле. Ясно, що ТСК не дарма намагалося вивести твердження блогерів за межі їхньої статті й ввести їх у контекст кримінальної відповідальності -- саме тому головуючий доволі істерично просить спершу підписати розписку, а Тетяна Катриченко схожими методами впирається.

А от над журналістами висять які не які стандарти та, подекуди, цивільна відповідальність за дифамацію. Я майже впевнений у тому, що штатний репортер УП захистив би свій матеріал перед ТСК, бо перед тим він або вона захистили свій матеріал перед редактором. Як мінімум, якби у статті йшлося про якийсь документ, то цей документ журналіст би бачив перед тим, як сприймати його існування як факт. Можливо, він би не публікував документ із міркувань домовленості із джерелом "не для публікації" та, можливо, послався б на право не розкривати джерело.

Хоча мені подобається формат жорсткого контактного інтервʼю, який робить це ТСК, мені загалом здається, що все рухається у неправильний бік. Бо межа між блогерами та журналістами ледь помітна і прийде час -- тимчасові слідчі комісії додумаються викликати й тих журналістів, які сумлінно і якісно роблять свою роботу, та жорстко і так само маніпулятивно допитуватимуть їх про гучні незручні матеріали.

От це вже буде наступом на свободу слова. Бо над журналістом при підготовці матеріалів не має висіти кримінальна відповідальність за завідомо неправдиві свідчення.

А те, що відбулося сьогодні, тиском на свободу слова або на ГРД не виглядає. А якщо мета ТСК справді тиск, що цілком може бути, то зовні тиском це не виглядає, а завдяки позиції колишніх членів ГРД виглядає як доволі притомний і світоглядно цікавий батл по фактам.

До речі, у нас про той тиск чи не тиск ДеЮре на ГРД було два інтервʼю:

1) Ось вʼю з Олею Піскуновою.
2) А це вʼю із Нікою Крейденковою.

@gadiuk

Важливе уточнення: член борду Спілки мертвих юристів Артем-Авраам Крикун-Труш є членом експертної ради при ТСК.

На світлині Марк Цукерберг під час слухань у Конгресі США у 2018 році // NY Times.

Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

👆Здається, неправові засоби реституції щодо автора (allegedly) двох суддівських дисертацій таки подіяли --

Це неправда і я так вчинив з наступних підстав

"30 жовтня 2025 року я приймав участь у кваліфікаційному оцінюванні на посаду судді Чернігівського апеляційного суду, під час якого зазначив, що нібито написав дисертації Ващук та Морозовській -- це неправда і я так вчинив з наступних підстав.

1. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року було затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, відповідно до якого «Рішучість і відповідальність» та «Безперервний розвиток» були оцінені по 25 балів, а «Ефективна комунікація» та «Ефективна взаємодія» по 12.5. Оскільки я з 2023 року не маю постійної роботи та ходжу по різним конкурсам, то для мене було очевидним, що по цим критеріям я не зможу отримати максимальних балів, а якщо додати помилки в минулих деклараціях (це ще -15 балів з доброчесності), плюс помилка в декларації родинних зв’язків, то виходить близько -95 балів, за умови, що по іншим всім критеріям я отримаю максимальний бал. Тому я об’єктивно вважав, що більше 300 балів по кваліфікаційному оцінюванню я ніяк не отримаю, а в сумі це виходило б 661.1 балів, які взагалі не є конкурентоспроможними.
Окрім цього є ще Громадська рада доброчесності, яка надіслала негативний висновок на мене, який ґрунтувався на трьох безпідставних твердженнях, які я пояснював під час оцінювання, та ще трьох взагалі придуманих, які не були озвучені, – нібито я у 2018 році в Запорізькій області не пропустив пішохода та отримав штраф, нібито з дружиною не задекларував в м. Запоріжжя квартиру та нібито писав судові рішення російською мовою. В Запорізькій області ніколи не був, не одружений, не маю незадекларованого майна, суддею ніколи не був. Це все звісно смішно, якби це був не висновок на посаду судді по якому за вас голосувало 19 людей.

2. З лютого 2010 по березень 2019 року я працював на посадах асистента/доцента кафедри в КУП НАН України. Станом на 2025 рік зарплата доцента кафедри становить 12000 гривень, плюс надбавка 15% за науковий ступінь 1800 гривень, виходить 13800 гривень на місяць. Тоді як, наприклад, лише надбавка судді апеляційного суду за науковий ступінь 15% у 2025 році становить 22710 гривень. Тобто, особа, яка професійно займається науковою діяльністю отримує 13800 гривень за місяць, а суддя апеляційного суду, який не займається науковою діяльністю та можливо навіть сам не писав роботу – 22710 гривень. Вважаю це несправедливим і своїм вчинком хотів звернути вашу увагу на сумнівність цієї наукової надбавки.
22 жовтня 2025 року Верховна Рада України підтримала всі правки по освіті до проєкту Держбюджету на 2026 року, які передбачають збільшення окладу на 50%, і це добре з одного боку, оскільки доцент кафедри в 2026 році буде отримувати 18000 грн плюс 2700 гривень надбавки, але питання справедливості залишається відкритим.

3. З науковим керівником Тарасевич Т. Ю. я працював у КУП НАН України до березня 2019 року, тому на сайті Національної академії правових наук переглянувши перелік затверджених тем за 2019 та 2020 роки, побачив там її прізвище і вирішив використати таким чином назви двох тем та прізвища її аспірантів. Тетяні Юріївні я вже пояснив обставини свого вчинку".

Джерело: ФБ маестро права Олександра Короленка. Світлина звідтам же. Дякуємо, @BootYar, що читаєш якісних блогерів.

Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

Копія абонемента у спортзал та роздруківки про пробіжки у парку Наталка як докази того, що кандидат у судді вміє ефективно відновлюватися після важких емоційних навантажень --

Жим штанги широким хватом та кодекс етичної етики суддів

Як на мій смак, обличчя членів ВККС у розмові про мораль і етичні норми ставати суддею аби заробити на дороге гірське обладнання та потім отримувати космічну пенсію виглядають занадто зосередженими. З такими обличчями ми судову систему постіронії не побудуємо.

Ну і ще трохи не вистачило правової кваліфікації відносин, які виникли між кандидатом та посередником щодо написання дисертацій для (allegedly) суддів Ващук О.М. і Морозовської О.А. Ну і якось трохи повисло у повітрі питання неправових способів реституції 6 тисяч доларів за кожну дисертацію після публікації відео.

За наводку дякуємо Віталіку Чемерису. За перформанс -- Олександру Короленку. Повне відео тут.

Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

Американські верховні судді бідкаються --

Мемуари двох суддів Верховного суду США

"Коли я прибув у Росію для участі у конференції, мене найбільше вразило три речі. По перше, по дорозі із готелю на конференцію нашу машину зупинили і водій дав поліцейському хабар. Потім на самій конференції до мене підійшов російський суддя і запитав, як у нас в Америці адміністрація президента передає побажання щодо того, як мають бути вирішені справи.

Останнє, що мене вразило, була зустріч із Путіним.

Він тоді щойно став президентом і, схоже, намагався вразити мене своїми демократичними поглядами. Але під кінець розповіді про те, якими незалежними будуть суди, він сказав, що у принципі, міг би розправитися із усіма злодіями і голими руками, але всі люблять суди тож будуть вам суди.

Тепер увесь цей путінський душок використання закону як знаряддя для укріплення персональної влади використовують лідери Китаю, Угорщини, Туреччини, Сальвадору".

Це цитата із книги "Life, Law & Liberty: A Memoir" авторства Ентоні Кеннеді (Anthony Kennedy) -- верховного судді у відставці.

Майже одночасно вийшла книга чинної верховної судді Емі Коні Барретт (Amy Coney Barrett) під назвою "Listening to the Law: Reflections on the Court and Constitution".

The Economist каже, що ці дві книги хоча і різними словами, але говорять одне і те саме: найвищі судді нині працюють у атмосфері страху й політичного тиску.

Кеннеді каже, що йому принизливо бачити, як обрані посадовці вигукують образи в ефірі національного телебачення.

"Можливо, ті, хто приносить вульгарність у нашу країну, не мають справжнього психозу нарцисизму, але своєю поведінкою вони виявляють ті самі риси -- настільки самозакохані, що отримують задоволення, принижуючи інших” -- пише він.

Зе Економіст вважає, що це був різкий вислів на адресу Трампа. У жодній із книг судді не вказують на великого друга то України, то Росії, напряму, але в обох книгах купа натяків саме на нього.

Барретт у висловлюваннях ще обережніша, що і зрозуміло, бо вона, навідміну від обережного Кеннеді, діюча суддя: “Суддя -- не демократ і не республіканець, і не зобов’язаний служити жодній адміністрації чи партії”.

І жаліється на те, що мусить носити бронежилет, постійно ходити із охороною, бо отримує погрози “перерізати горло”. А одного разу її близьким хтось доставив піцу як попередження про те, що “ми знаємо, де ти живеш”.

Обидва судді закликають повернутися до поваги, стриманості й верховенства права -- цінностей, без яких американська демократія стає схожою на ті автократії, яких Кеннеді боявся після зустрічі з Путіним.

ПС. При тому, що Путін для книги Кеннеді є негативним персонажем, якого він порівнює із тим злом, який навис над верховенством права у світі, він і у своїх рішеннях раніше, і от зараз у книзі, цитує Достоєвського і Солженіцина (“Ми можемо стати кращими людьми, якщо зробимо наші в’язниці кращими”) -- хз, що у діда в голові )-:

@gadiuk

(Ілюстрація, як я поняв, із якимось натяком, від The Economist).

Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб