Ми прагнемо спокою, але коли він приходить — стає тривожно. Знайоме відчуття?
Після довгих періодів стресу чи хаосу, коли життя нарешті стихає, багато хто відчуває неспокій: «Ніби щось має трапитись». Це реакція нервової системи, яка звикла жити в режимі тривоги. Тиша сприймається як загроза, бо мозок не розуміє, що робити без постійної напруги.

У такі моменти варто не намагатися заповнити паузу, а помічати: «Я не в небезпеці. Це просто спокій». Повертатися до тіла — через дихання, рух, торкання, запахи.
Спокій — не порожнеча. Це простір, який треба навчитися витримувати. І з часом у ньому з’являється не тривога, а ніжність.
Іноді тиша — це не відсутність життя. Це знак, що життя нарешті дало нам передих.

Відновити довіру — не означає «забути». Це означає навчитися жити з пам’яттю, яка не болить кожного дня.
Коли довіру зраджують, всередині щось падає. Не лише віра в людину — а віра в реальність. Здається, що тепер будь-хто може вдарити. І тоді ми починаємо закриватися — або перевіряти, контролювати, підозрювати.

Але справжнє відновлення не в тому, щоб повернути все «як було». Бо того «як було» вже немає. Є нова історія — із тріщиною.
Цю тріщину можна перетворити не на кінець, а на нагадування: «Тепер я бачу ясніше, тепер я обережніший, але ще здатний на контакт».
Довіра не народжується вдруге одразу. Вона проростає тихо, у кожному маленькому «ти прийшов», «ти почув», «ти не зрадив цього разу».

Довіра — це не сліпота. Це здатність знову бачити, не відвертаючи очей.

Вітаю. Мене звати Ольга. Я практикуючий психолог, спеціаліст з Психосоматики.

Я працюю з такими запитами, як:

🌱панічні атаки та некероване відчуття страху, тривоги

🌱симптоми у тілі та емоції, які заважають відчувати легкість життя, радість, ентузіазм

🌱супроводжую на етапі змін, коли треба закріпити нові та ефективні навички для тіла та психіки

Перша освіта-філологічна, тому я добре розуміюся на ввічливій, уважній комунікації і перш за все ціную довіру, яку вибудовую з клієнтом.

Теми: відносин, батьківства, зміни професії, адаптації у нових умовах життя, пошуку власного шляху та реалізації — це мої сильні сторони, які базуються на власному досвіді.

Пропоную психологічні сесії на таких умовах:

50 хв - 500 грн

Контакти:

Телеграм: olgavpankova
Телефон: +380977992375

®️

Найглибша самотність — це не тоді, коли поруч нікого. А коли поруч є хтось, але тебе ніби не бачать.
Це відчуття невидимості болить особливо. Ти поруч, але слова не доходять. Погляд ковзає по тобі, наче ти фон. І поступово ти починаєш сумніватися: може, я справді перебільшую?

Невидимість не завжди про байдужість партнера. Часто — це зустріч двох людей із власними тінями: один не витримує чужих емоцій, інший боїться зникнути, якщо не буде зручним. І починається танець — хтось мовчить, щоб не злякати, хтось не слухає, щоб не почути.

Видимість у стосунках починається не зі «зроби мене важливою», а з «я наважуся бути собою, навіть якщо тебе це не влаштує». Це ризик. Але без нього не буває живої присутності.
Бути видимим — болісно, але це єдиний спосіб бути справжнім.