🔹 Тренінг: VR-експозиційна терапія для лікування ПТСР воєнного часу

🗓 Дати проведення:
01-05 вересня 2025 року
💳 Вартість участі: 7 000 грн

📌 Програма тренінгу:
Модулі 1–4
📅 01-04 вересня — відеолекції (доступ до матеріалів на платформі)
🕙 Початок: 01 вересня о 10:00

Модуль 5
📅 05 вересня — практичне заняття (онлайн у реальному часі)

Сертифікація
📅 05 вересня — фінальне тестування до 23:59
📝 За результатами успішного проходження тесту (≥ 85%) учасники отримують електронний сертифікат з балами БПР

✅ Реєстрація обов’язкова
Для отримання доступу до навчальних матеріалів, участі у практичному занятті та проходження сертифікації необхідно пройти повну реєстрацію за посиланням:

🔗 https://vrmentality.com/training/

промоція

Часом люди приходять у терапію не зі скаргою на тривогу чи депресію, а з відчуттям пустоти: «Наче всередині мене нічого немає». Це дуже тонке і болісне переживання.

Порожнеча може бути наслідком ранніх втрат або браку емоційного відгуку від батьків.

Вона проявляється як неможливість відчути себе «живим» у контакті з іншими.

Іноді ми заповнюємо порожнечу роботою, відносинами чи навіть конфліктами — аби тільки не зустрітися з нею віч-на-віч.

У терапії є можливість досліджувати: «Що я вкладаю в цю порожнечу? І чи можу витримати момент тиші, не втікаючи?»

Бо іноді саме в ній починає народжуватися справжнє «Я».

Багато хто приходить у терапію з очікуванням швидких результатів: «Я хочу відчувати себе краще вже через кілька зустрічей». Але психіка працює інакше. Вона не відкриває найглибші шари одразу, бо потребує часу, аби переконатися, що тут безпечно.

На перших етапах ми часто торкаємося «поверхні» — очевидних проблем і тривог. Далі починають з’являтися глибинніші переживання, спогади, конфлікти — ті, які довгий час були приховані.

І справжня терапія починається саме там, де виникає довіра і можливість дозволити собі бути вразливим.
Запитайте себе: «Що я помічаю про себе тепер, чого раніше не бачив чи бачила?»

Ці зміни можуть бути маленькими, але саме з них виростає внутрішня свобода.

Навіть звична гаряча кава звучить по-новому, якщо спробувати її по-літньому: заварити фільтр, дати охолонути, додати лід або зробити cold brew — легко, просто й дуже освіжаюче 🧊

⚡️Шановні підписники для вас діє спеціальна знижка на каву!

Виробники натуральної свіжообсмаженої кави 25 Coffee Roasters дарують 15% знижки на зернову каву (окрім дріпів, комбо та наборів).

Назва промокоду: PSY20 дійсний в онлайн-магазині

Сайт має функцію підбору ідеальної кави за вашими вподобаннями. В асортименті більше 40 кавових позицій з 13 країн світу. Завжди безкоштовний помел.

На сайті є Підвішена кава для ЗСУ, придбаючи яку, ви даруєте її захисникам. Також, з кожної пачки кави лінійки 25 Coffee Roasters, перераховують 25 грн на допомогу армії.

®️

Ми любимо думати: «От коли буде більше грошей, часу, сил — тоді я почну жити». Ми чекаємо ідеального моменту, щоб змінити роботу, подорожувати, зізнатися в почуттях чи почати малювати.

Але життя не складається з ідеальних моментів. Воно складається з «зараз». І якщо відкладати мрії на потім, можна раптом виявити, що роки минули, а ми все ще чекаємо.

Справжня магія починається, коли ми робимо хоч маленький крок до свого «хочу» вже сьогодні. Не завтра, не з понеділка. А зараз. Бо єдине, чим ми точно володіємо — це наш сьогоднішній день.

Тривога — це як сигналізація в домі. Вона потрібна, щоб попереджати про небезпеку, але що робити, коли вона спрацьовує навіть у тихих і безпечних ситуаціях?

Ми починаємо жити в режимі постійної напруги. Здається, що будь-яка дрібниця може обернутись катастрофою: пропущений дзвінок, затримка автобуса, невідповідь у месенджері. І замість життя «тут і зараз» ми існуємо в очікуванні біди.
Важливо зрозуміти: тривога — не вирок. Це сигнал, що всередині є накопичений страх, який потребує уваги.

Маленькі кроки — медитація, дихальні практики, розмови з близькими чи психологом — можуть стати вашою внутрішньою аптечкою. І з часом ви знову зможете відчувати спокій не як рідкісне диво, а як норму.

Є люди, яким болить трохи більше. Вони можуть запам’ятати інтонацію. Вловити зміну погляду. Відчути тривогу в кімнаті — ще до того, як хтось її висловить.
Це не вигадка. Це дуже реальна, дуже тілесна чутливість.

🔹 Її не обирають. Вона просто є.
🔹 Такі люди швидше перевантажуються — від шуму, слів, навіть новин.
🔹 Але разом із вразливістю вони несуть і глибоку здатність відчувати інших, емпатію, уважність.
Іноді це виснажує. Але це не вада. Це інший спосіб бути.

Як можна з цим жити?

✅ Визнавати, що вам може бути потрібно більше тиші, сну, простору.
✅ Не змушувати себе «бути як усі» — ваше тіло має свій ритм.
✅ Навчитися захищати себе без втечі: обмежити вплив шуму, людей, екранів — з любов’ю до себе.

Чутливість — це не про слабкість. Це про силу, яку просто треба вчитися берегти.