2 жовтня 1990 року розпочалося голодування студентів в центрі Києва. Потім цю акцію назвали "Революція на граніті".

Це – не авантюра, це радше – романтизм. У цьому не було жодних технологій. Тоді, як один з найімовірніших варіантів, ми передбачали, що нас того ж дня й розженуть. Проте у нас було про запас ще чотири місця під табори. Розігнали б нас наступного дня, а ми – на нове місце. І так далі.

Маркіян Іващишин, лідер студентського голодування

Було кілька вимог, спочатку дві, потім – три: перевибори Верховної Ради та націоналізації майна Компартії України і ВЛКСМ, потім додалося – непідписання Союзного договору. Для того, щоб оголосити Незалежність – потрібно було взяти владу. Тому основна вимога – це перевибори Верховної Ради. А націоналізації майна Компартії України і ВЛКСМ – це для того, щоб урівняти всі політичні сили на цих же перевиборах. Ми не довіряли цій Верховній Раді, тому й не сподівались, що вона буде проголошувати якісь там акти.

Олесь Доній, лідер студентського голодування

"Слово о полку Ігоревім" екранізують! Над кіноверсією літопису працює творча група на чолі з режисером Тарасом Томенком ("Будинок «Слово». Нескінчений роман", "Сентиментальна подорож до планети Параджанова"). Відповідно до синопсису, події відбуватимуться у 1185 році. Князь Ігор йде походом на кумано-половецькі землі, незважаючи на страшне пророцтво. Половцям вдається оточити руську дружину, а Ігор потрапляє в полон. У полоні він проходить через випробування, але відмовляється зректися Батьківщини та рідних. До того ж перемагає наймогутнішого батирa Сходу.

Над сценарієм працюють режисер стрічки Тарас Томенко та Костянтин Коновалов ("Той, хто пройшов крізь вогонь", "Фортеця Хаджибей"). Цікаво було б таке переглянути? Чи не на часі костюмований історичний фільм з масштабними битвами?

1 жовтня 331 року до н. е. неподалік від селища Гавгамели в Месопотамії відбулася одна з найвідоміших битв античності. Армія Александра Македонського, що налічувала близько 47 тисяч воїнів, зійшлася з військом перського царя Дарія III, яке за античними джерелами перевищувало 100 тисяч (за деякими навіть доходило до мільйона). Завдяки маневрам фаланги, удару гетайрів та прориву у центрі, македонці змусили Дарія залишити поле бою. Ця поразка зламала опір персів і відкрила македонянам шлях на Вавилон, Сузи та Персеполь.

Для Александра перемога означала фактичне підкорення Перської імперії: він закріпив владу в Месопотамії та став утверджувати себе як наступник Дарія III і володар колишньої Перської імперії. Дарій III після втечі намагався зібрати нові сили у східних сатрапіях, але його підтримка швидко танула. У 330 році до н. е. він був убитий власним сатрапом Бессом під час відступу в Бактрію.

„Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.“

Євген Коновалець

„Нова українська генерація... довершить те, що нам не суджено було довершити. Ми віримо глибоко в українське молоде покоління, що прийде після нас“

Роман Шухевич

З ДНЕМ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ!

У липні 1945 року на полігоні «Аламогордо» в Нью-Мексико відбулося перше у світі випробування ядерної зброї під кодовою назвою «Трініті». На фото, зробленому в Лос-Аламосі - науковці проєкту «Манхеттен» Гаррі Даґліан та Луїс Слотін. Обидва згодом загинули від променевої хвороби після аварій під час експериментів із плутонієвим ядром, яке отримало назву «Демонічна сфера». Йшлося про ситуацію, коли ділення виходило з-під контролю, в матеріалі з плутонію виникало самопідтримуване ланцюгове розщеплення атомів.

Даґліан у вересні 1945 року випадково скинув блок карбіду вольфраму на сферу і отримав смертельну дозу опромінення. У травні 1946 року Слотін під час експерименту з тією ж сферою використовував викрутку для регулювання зазору між половинками берилієвої оболонки. Інструмент зісковзнув, і реакція знову вийшла з-під контролю. Слотін отримав смертельну дозу опромінення та помер через дев’ять днів. Обидві трагедії стали символами ризиків, з якими працювали творці атомної зброї після «Трініті».

Тут президент Польщі Навроцький підкинув цікаву новину. В інтерв'ю Radio ZET пролунав такий діалог:

Редактор: Ви, мабуть, прогулюєтеся Бельведерським палацом? Чи зустрічали ви вже духа маршала Пілсудського? Чи розмовляли ви з ним?
Навроцький: Так, ми часто розмовляємо,практично щодня. Тематика різна. Це польсько-більшовицька війна 1920 року і поточна міжнародна ситуація після атаки Російської Федерації та загрози Російської Федерації. Ми часто розмовляємо про парламент
Р: І що вам підказує маршал?
Н: Що стосуються польського парламенту, маршал Юзеф Пілсудський не змінив своїх поглядів. Принаймні так каже, коли я зустрічаю його в Палаці.
Р: Чи був би сьогодні корисний Польщі Пілсудський?
Н: Звичайно, був би корисний!

Нагадаємо, що Юзеф Пілсудський відверто вороже ставився до парламенту в Польщі, вважав класичну парламентську демократію згубною через корупцію депутатів. Пілсудський називав Сейм "проститукою", здійснив у 1926 році переворот, обмеживши владу парламенту.

Як Пілсудський ставився до українців